Харківський першотравень пройшов майже у режимі військового стану. Не дивлячись на це, анархістами був проведений марш на честь Дня міжнародної солідарності трудящих, у якому взяли участь близько 60 активіст(ок)ів анархістського руху. Організатором маршу виступила синдикалістська ініціатива “Автономна спілка трудящих”.
З численними чорними, зелено-, фіолетово- та біло-чорними діагональними прапорами та транспарантами (“На планеті не дамо панувати нікому!”, “Мир народам, война дворцам”, “За безкоштовну освіту” тощо) колона пройшла вулицею Сумською, від пам’ятника Т.Г. Шевченка до площі Конституції. Учасники ходи скандували лібертарні гасла: “Свобода, рівність, всесвітня солідарність!”, “Ні бога, ні пана, ні націй, ні кордонів!”. Головними вимогами анархістів були індексація зарплат, скорочення робочого тижня, скасування інституту президентства, пряма демократія тощо.
Як і кожний рік не обійшлось без прикрих інцидентів. Близько 12:00 одного з координаторів першотравневого концерту з двома друзями затримали через підозру у провокаторстві. Через це декілька анархістських гуртів не змогли потрапити на марш.
На цьому проблеми не закінчились. На місці проведення концерту за іронією долі відбулося тренування та вишкіл ультраправих учасників мілітаристського руху, що називають себе “чорні чоловічки”. Отже, на хлопців, що готувалися до проведення музичного заходу, була скоєна спроба нападу. Також погрози почули і музиканти, що своїм рухом йшли до місця проведення концерту. Отже, під час маршу частина активістів займалася перенесенням концерту в інше місце. І це ще не все: багатьом людям, що йшли від метро “Університет”, не давала змоги долучитися до маршу міліція (просто так або через наявність грецьких прапорів).
Не дивлячись на всі перешкоди, марш викликав певний суспільний резонанс, концерт відбувся, затриманих хлопців відпустили.
На планеті панувати не дамо ні кому!
Хай живе соціальна революція!
Історична довідка: 1 травня – День міжнародної солідарності трудящих. Він був започаткований у пам”ять про анархістів Чикаго, які 1 травня 1886 року вийшли на мирну демонстрацію під час загального страйку за 8-годинний робочий день. Демонстрація була жорстоко розігнана поліцією, кілька десятків робітників було вбито, а сімох активістів згодом стратили за наклепницьким вироком. 8-годинний робочий день став головним гаслом міжнародного робітничого руху, і в першій половині ХХ ст. це гасло було втілено в життя в більшості розвинених країн світу. У Франції тривалість робочого дня – 7 годин. В Україні 8-годинний робочий день було запроваджено за результатами Жовтневої революції 1917 року.
АСТ-Харків
