Проти фашизму всіх кольорів!
Закони, прийняті Верховною Радою 16 січня і підписані президентом, є реальним і відчутним кроком на шляху до побудови авторитарного режиму за зразком російського, з тенденціями до фашизації. Посилення санкцій за порушення неіснуючого «порядку проведення зібрань», легалізація заочного кримінального судочинства, введення переслідувань за «екстремізм» і «розпалювання соціальної ворожнечі» наближає нас до Путінської Росії, Чилі часів Піночета та інших подібних режимів. Схожість посилюється тим, що влада наважилась на закручування гайок лише тоді, коли знайшла матеріальні ресурси для підкупу основної маси трудящих. Уряд має можливість кидати пролетаріату подачки протягом найближчих півтора років і розраховує, що це розв’язує йому руки в плані придушення політичних свобод. Влада сподівається скористатись пасивністю трудящих, аби поступово зміцнювати своє панування і розправлятися з політичними опонентами, після чого послідовно знижувати рівень життя політично знешкодженого робітничого класу. Відмінність від класичного фашизму полягає в тому, що зараз робітничий клас і без того політично слабкий, сильного лівого руху немає, а головний противник режиму – такі ж самі фашисти, що є ударною силою парламентської опозиції. В силу соціально-культурних особливостей України вона досі уникала диктатури за зразком Росії, Білорусі чи Казахстану, але сьогодні це призводить до ситуації вибору між двома фашизмами. Обирати між ними не потрібно. Тим паче, що вся ця ситуація стала можливою винятково
Read More