14 липня об 11:00 активісти Автономної спілки трудящих та інших ліворадикальних організацій зберуться під приміщенням МВС за адресою вул. Академіка Богомольця, 10, щоб відсвяткувати День взяття Бастилії.
В цей день у 1789 році натовп міської бідноти в Парижі штурмував і приступом взяв Бастилію – відому тюрму, символ репресивного режиму. На місці, розчищеному від уламків, поставили табличку: “Тут танцюють”. А штурм Бастилії став початком революції, яка поклала край монархії.
Сьогодні в Україні теж є об”єкт, на який спрямована ненависть усіх прошарків населення: робітників і студентів, інтелігенції та дрібної буржуазії, селян і міських жителів, радикалів та аполітичних міщан. Це міліція. Вона уособлює собою режим, від якого втомилися всі, з усіма його рисами: репресіями, експлуатацією, бідністю, свавіллям щодо звичайних людей і безкарністю для поліцаїв та чиновників. І коли в Україні розпочнеться соціальний вибух, президент та члени уряду встигнуть вилетіти в бік державного кордону на своїх гелікоптерах, а головний удар прийдеться саме по “правоохоронцям”, які зараз вірою і правдою захищають нинішній стан справ і своє місце в ньому. Вони можуть убити 20-річного студента, пояснити судді, що той сам упав – і вийти на свободу. Вони можуть згвалтувати і ледь не до смерті забити дівчину і абсолютно не турбуватися про наслідки. Вони грабують людей на вулицях, катують, гвалтують і вбивають їх у міліцейських відділках. Вони охороняють привілеї капіталістів і чиновників – і правлячий клас їм вдячний: фінансування МВС з року в рік збільшується, на відміну від освіти чи охорони здоров”я.
Страх і ненависть до міліції в суспільстві настільки сильні, що ці емоції намагається експлуатувати буржуазна опозиція – яка сама нічим не відрізняється від правлячої партії. Навіть неонацистські молодики, чиїм політичним ідеалом є поліцейська диктатура, заявляють, що і вони проти міліції – хоча це не заважає їм при потребі ховатися за спини поліцаїв або навіть вступати з ними у взаємовигідну співпрацю. Нам розказують, що “міліція з народом” – але ми знаємо, що вовки не можуть бути заодно з вівцями, а тюремники – з арештантами. Проблема не в окремих “перевертнях у погонах”, а в самих погонах, хто би їх не начепив.
Ми святкуємо День взяття Бастилії на порозі МВС не для того, щоб когось налякати або закликати “виправитись”: це просто повторення шкільного уроку про роль мас в історії. Вона настільки важлива, що часто це виявляється неприємним сюрпризом для панівного класу.
