Резолюція з’їзду АСТ. «Про історичну традицію. Анархізм та націоналізм»
Останнім часом ми стикаємося із тим, що окремі люди, які відносять себе до анархістського руху, намагаються записати до емансипативної традиції певних представників ОУН-УПА. Нам зрозумілі причини подібних ідейних мутацій. Вони дають можливість вибудовувати союзи із тими представниками українських націоналістів, що намагаються вигадати собі інший більш пристойний ідейний родовід. Давайте пригадаємо минуле організованого націоналізму бандерівської тенденції, зосередившись на подіях 40-х років. Адже саме події цього періоду найчастіше фальсифікуються. На початку війни «Начальний комендант Української національної революційної армії» Іван Климів (Легенда) особисто доклав рук до підбурювання і організації єврейських погромів. Після розриву стосунків із нацистами цей діяч очолив військову референтуру ОУН. Тож він мав прямий стосунок до створення військових структур, з яких із часом постала УПА. Втім, не від один, а і вся українська міліція в перші місяці війни активно допомагала нацистам реалізовувати «остаточне вирішення єврейського питання». А сама ОУН(р) видавала прогітлерівські декларації. Роман Шухевич і командири УПА несуть пряму відповідальність за волинську різню 1943 року. Ящо Шухевич спочатку не підтримував масштабних акцій терору проти поляків та політичних опонентів-українців, то із часом переконався у політичної доцільності подібної практики. Соціалістична та демократична риторика, що до неї вдалися бандерівці з 1943 року, є не ознакою полівіння, а спробою підлаштуватися під настрої населення Центральної та
Read More