Про передстрайкову готовність у 800 газетах повідомляє асоціація «Незалежних регіональних видавців України». Про це повідомляє галузеве видання «МедіаБізнес».
Ситуація виглядає доволі дивно. Мінекономрозвитку відмовляється погоджувати довідки без яких складно проводити передплату. В цьому конфлікті, як у дзеркалі проявляються кілька суспільно-політичних та економічних тенденцій.
«Чиновники Міністерства економічного розвитку, без будь-яких пояснень, відмовляються погоджувати редакціям довідки спеціальної форми всупереч урядовій постанові N 275 від 17 березня 2011 року (яка, до речі, передбачає виконання таких погоджень у 10-денний термін)», – написано у відкритому листі галузевої асоціації. Викладене далі іще цікавіше: «За два дні до завершення прийому документів щодо передплатної кампанії 2012 погодження такої довідки вперше за усю історію не отримала жодна редакція України!» Тобто це просто пряма загроза для існування галузі.
Нинішній уряд давно веде політику знищення друкованих ЗМІ. Роблять вони це із цілком зрозумілою метою. Опозиції легше використовувати саме газети для розміщення пропагандистських матеріалів. То ж в умовах майже монопольного контролю телевізійного ефіру, владі друковані змі не дуже потрібні. Особливо у переддень виборів 2012 року. Раніше уряд зробив ситуацію із підвищенням цін на папір такою, що це вже призвело до закриття ряду друкованих ЗМІ чи виходу їх у інтернет.
Із цієї історії ми можемо зробити кілька висновків.
Перший. Попри те що акція колективів та власників носить відверто «жовтий» характер, вона є вимушеною самою ситуацією. Гудити працівників ЗМІ у даному випадку не варто. Адже у цьому випадку їхній інтерес зберегти робоче місце частково збігається із інтересом власника зберегти свій бізнес.
Другий. Великий капітал в Україні наступає не тільки на інтереси найманих працівників та дрібних власників. Монополістичні групи, у руках яких знаходиться державна влада борються і проти середнього капіталу (в руках якого знаходяться, зазвичай, регіональні ЗМІ), який часто реалізує свою політичну лінію через подібні друковані видання.
Третє. Конфлікт у середині правлячого класу вказує на подальше звуження соціальної бази існуючого режиму.
Четверте. Влада продовжує недооцінювати силу інтернет-медіа, які із часом замінять газети, якщо політика уряду не зміниться. А вже сайти та соцмережі контролювати їм стане складніше ніж друковані ЗМІ. Так що Азаров і ко. власними руками створюють собі проблему. Із чим їх варто привітати. Адже, насправді, мобілізаційно-протестний потенціал у цифрових змі значно вищий ніж у паперових.
матеріали про ЗМІ:
Хозяева пока не сказали когда и как ликвидируют «Газету по-киевски»
Би-би-си готовится к забастовке
