Пенсійна реформа веде до безробіття

За підрахунками «Телеграфа», через десять років Кременчуку знадобиться додатково 5400 робочих місць – це більше, ніж нині робочих на КрАЗі. В іншому разі жінкам, які працюватимуть на 5 років довше, і молоді, чиї потенційні місця займають ці жінки, стане ніде працювати.

На пенсію будемо виходити по-новому, якщо взагалі до неї доживемо. 8 липня Верховна Рада ухвалила Закон №7455 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Із першого вересня він набуде чинності, якщо його підпише Президент Віктор Янукович. У тому, що він його підпише, сумнівів не виникає: не дарма ж регіонали «з плеча» рубали всі поправки  опозиції – старалися для свого уряду.

З новим законом для нинішніх пенсіонерів практично нічого не зміниться: вони вже своє відпрацювали і отримують пенсії, які ніхто не «уріже». Реформа ж стосується усіх працюючих і тих, хто прийде їм на зміну – молоді, а не стариків. Адже це їм доведеться відробляти дефіцит Пенсійного фонду України, заради якого і затіяли те, що уряд називає пенсійною реформою. Так, у 2011 році дефіцит склав 26,6 мільярдів гривень, а мета введення нового закону – зробити Пенсійний фонд бездефіцитним. Нічого нового головний реформатор пенсій Сергій Тігіпко не придумав. Бо суть закону зводиться до того, що заробляти собі на пенсію доведеться довше. І це стосується не тільки жінок, яким збільшили пенсійний вік з 55 до 60 років, а абсолютно всіх працюючих, незалежно від статі. Бо нормативний стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, збільшився на 10 років: для жінок з 20 до 30 років, для чоловіків з 25 до 35.  А щоб отримати бодай на мінімальну пенсію (зараз це 764 гривні) потрібно тепер не менше 15 років стажу (раніше було достатньо 5).

Ці нововведення означають, що заробити собі на пенсію стане важче. Адже коли ми говоримо про стаж, то маємо на увазі офіційні трудові відносини і «білу» зарплату, з якої сплачуються внески до Пенсійного фонду. Та не секрет, що попри боротьбу податківців з «неоформленими працівниками» та їх роботодавцями, люди роками працюють без трудових книжок на ринках, в дрібних цехах, тощо. І найчастіше не тому, що їм так хочеться, а тому, що вибору немає. По таких працівниках в першу чергу і «вдарить» підвищення страхового стажу.

Скільки втратять всі майбутні пенсіонери

Майбутнім пенсіонерам (тим, хто піде на пенсію після введення в дію нового закону) на 10 років збільшили  нормативний стаж. Відповідно, надбавки за понаднормативний стаж вони  почнуть отримувати на 10 років пізніше. Один рік понаднормативного стажу зараз «коштує» 7, 64 грн на місяць (1% від мінімальної пенсії за віком), 10 років понаднормативного стажу – це нині 76,4 грн, за рік набігає 916,8 грн, за 10 років – 9168 грн. Але ця сума була  б навіть більшою, бо мінімальна пенсія зростає разом із прожитковим мінімумом для пенсіонерів.

Головне питання: чи будуть робочі місця, щоб «обслужити» реформу?

Отже, мета пенсійної реформи — перевести Пенсійний фонд на «самоокупність». Тобто зробити так, щоб працюючі достатньо заробляли на пенсіонерів, а уряд не дотував фонд з бюджету. Але для цього треба, щоб у країні було достатньо робочих місць і таких, де офіційно оформлюють на роботу.

Коли голосували за реформу, економіст за фахом нардеп Арсеній Яценюк заявив у сесійній залі, що вона призведе до безробіття серед молоді. Зрозуміти чому — не важко: жінки, яким збільшують пенсійний вік, працюватимуть довше. А відповідно, не звільнять робочі місця для молоді.

«ТелеграфЪ» запитав у Володимира Нападайла, директора міськрайонного Центру зайнятості, чи загрожує така перспектива сплеском безробіття в Кременчуці?

– Перехід на пенсійний вік для жінок з 60 років йтиме поетапно, і важко передбачити, що буде через 10 років. Ми не знаємо, скільки буде додаткових робочих місць, – говорить пан Нападайло і додає, що на сьогодні наявні вакансії для робочих: слюсарі, токарі, фрезерувальники. Це точно не підійде жінкам за 55 років, якщо роботодавець їх раптом звільнить з роботи, незважаючи на подовжений урядом пенсійний вік. Загалом  в Кременчуці на даний час близько 2300 безробітних, а вакансій до 870.

ЛІЧИЛКА ТЕЛЕГРАФА

Ми взяли дані статистики щодо вікового складу населення, а саме жінок із 1956 року народження по 1961 рік, які підпадають під «перехідний період» вирівнювання пенсійного віку з 55 до 60 років. В  середньому у Кременчуці 1900 жінок одного року народження (із 1956 по 1961).

Потім «наклали» цю кількість на етапи поступового переходу, передбаченого реформою – коли пенсійний вік жінок збільшується з кроком в півроку протягом 10 років. А відповідно, з кожним роком кількість працюючих зростатиме: все більше жінок не виходитимуть на пенсію в 55, доки ця цифра не сягне піку. Станеться це якраз під завершення реформи – до 2020-2021 року. Тоді одночасно залишаться на своїх робочих місцях 5400 жінок.  Це більше, ніж нині працівників на КрАЗі. І вдвічі більше, ніж безробітних, які стоять зараз на обліку в центі зайнятості.

Висновок: щоб «обслужити» пенсійну реформу та дати людям заробити і собі, і для Пенсійного фонду, у Кременчуці повинна з’явитися така кількість робочих місць, як на солідному потужному заводі. Або має буйним цвітом розквітнути малий та середній бізнес. Ви вірите, що це станеться, та ще й з новим Податковим Кодексом, який прийняли трохи раніше за пенсійну реформу?

Коли кому на пенсію

55 років – якщо вони народилися до 31 серпня 1956 року включно;

55 років 6 місяців – народилися з 1 вересня 1956 року по 28 лютого 1957 року;

56 років – народилися з 1 березня 1957 року по 31 серпня 1957 року;

56 років 6 місяців – народилися з 1 вересня 1957 року по 28 лютого 1958 року;

57 років – народилися з 1 березня 1958 року по 31 серпня 1958 року;

57 років 6 місяців – народилися з 1 вересня 1958 року по 28 лютого 1959 року;

58 років – народилися з 1 березня 1959 року по 31 серпня 1959 року;

58 років 6 місяців – народилися з 1 вересня 1959 року по 29 лютого 1960 року;

59 років – народилися з 1 березня 1960 року по 31 серпня 1960 року;

59 років 6 місяців – народилися з 1 вересня 1960 року по 28 лютого 1961 року;

60 років – народилися з 1 березня 1961 року по 31 грудня 1961 року.