Автономна спілка трудящих | Автономный Союз Трудящихся | Autonomous Worker's Union

Загрози режиму надзвичайного стану

Лютий 14, 20:23, 2014

n60n-s06
Останнім часом гостро постало питання про можливе введення в Україні або в окремих місцевостях, зокрема в Києві, режиму надзвичайного стану. Крім того, актуальності дане питання набуває в контексті останніх повідомлень про відкриття кримінального провадження щодо незаконного створення в Києві воєнізованих формувань, а також враховуючи, що 17.02.2014 спливає строк для звільнення захоплених будівель в центрі Києва. Спробуємо розібрати, що собою являє режим надзвичайного стану та яку загрозу його введення несе простим громадянам. Режим надзвичайного стану в Україні регулюється Конституцією України та Законом України „Про правовий режим надзвичайного стану”. Стосовно самого визначення „Надзвичайного стану”, то відповідно до ст.1 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

  Надзвичайний стан  –  це особливий правовий режим,  який може тимчасово вводитися в Україні чи  в  окремих  її  місцевостях  при виникненні   надзвичайних  ситуацій  техногенного  або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести  до  людських  і матеріальних втрат,  створюють загрозу життю і здоров’ю громадян,  або при  спробі захоплення  державної влади  чи  зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає   надання відповідним   органам   державної влади, військовому командуванню  та  органам  місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози  та забезпечення безпеки і здоров’я громадян,  нормального функціонування національної економіки,  органів державної влади та органів місцевого самоврядування,  захисту конституційного ладу, а також допускає  тимчасове,  обумовлене  загрозою, обмеження  у здійсненні  конституційних  прав  і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень

Чинна влада цілком може кваліфікувати події, якi зараз відбуваються в Україні, як спробу захоплення  державної влади  чи  зміни  конституційного ладу України шляхом насильства. За ст.2 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

Метою введення  надзвичайного  стану  є усунення  загрози та якнайшвидша  ліквідація  особливо тяжких  надзвичайних   ситуацій техногенного  або природного характеру,  нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни  конституційного  ладу  шляхом  насильства для відновлення конституційних прав і свобод громадян,  а також  прав  і  законних інтересів   юридичних   осіб, створення   умов  для  нормального функціонування  органів державної  влади  та  органів   місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

Стосовно умов для введення надзвичайного стану, то відповідно до ч.2 ст.4 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану” надзвичайний стан може бути введений в разі:

1) виникнення   особливо   тяжких надзвичайни ситуаційтехногенного та природного характеру (стихійного лиха,  катастроф, особливо великих пожеж,  застосування засобів ураження,  пандемій, панзоотій  тощо),  що створюють  загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;
2) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю   людей   чи   руйнуванням особливо  важливих  об’єктів життєзабезпечення;  3) виникнення міжнаціональних  і  міжконфесійних конфліктів, блокування  або  захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей,  що загрожує безпеці громадян  і  порушує  нормальну діяльність   органів державної   влади   та   органів  місцевого самоврядування;
4) виникнення   масових   безпорядків,   що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;     
5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
6) масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
 7) необхідності  відновлення конституційного  правопорядку і діяльності органів державної влади.

Отже, з семи можливих умов для введення надзвичайного стану, влада зараз може апелювати до чотирьох. Процедуру введення надзвичайного стану закріплено в ст.5 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

Надзвичайний стан в Україні  або  в  окремих її  місцевостях вводиться  Указом  Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох  днів  з  моменту  звернення Президента України. До введення надзвичайного стану за підставами, передбаченими пунктами  2-7  частини  другої  статті  4 цього Закону, Президент України  звертається  через засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб, організацій,  установ, які є ініціаторами чи учасниками дій,   що  можуть  бути  приводом  для  запровадження надзвичайного стану,  з вимогою  припинити  свої протиправні  дії протягом  встановленого  у  зверненні строку  і попередженням про можливість введення надзвичайного стану. За умов,  що вимагають невідкладних  заходів  для  врятування населення  або недопущення загибелі людей,  надзвичайний стан може бути введено без попередження. Пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або  в окремих   її місцевостях   Президентові   України   подає   Рада національної  безпеки  і  оборони  України.  В  разі  необхідності введення  надзвичайного  стану  з підстав,  передбачених пунктом 1 частини  другої  статті  4  цього  Закону (виникнення   масових   безпорядків,   що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи – прим.авт.),  пропозиції  щодо  його введення подає Кабінет Міністрів України. Введення надзвичайного стану   на   території   Автономної Республіки Крим або  в  окремих  її  місцевостях  може  ініціювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим

Згідно ст.6 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

В Указі Президента України про введення надзвичайного  стану зазначаються:
1) обгрунтування необхідності  введення  надзвичайного стану відповідно до статті 4 цього Закону;
2) межі території, на якій вводиться надзвичайний стан;
3) час, з якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться;
4) перелік  і  межі  надзвичайних заходів,  вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які  тимчасово обмежуються  у  зв’язку  з введенням надзвичайного стану,  а також перелік тимчасових обмежень прав і  законних  інтересів  юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
5) органи державної влади, органи військового командування та органи  місцевого  самоврядування,  яким  доручається здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їх додаткових повноважень;
6) інші питання, що випливають із цього Закону. Після підписання   Указу  про  введення  надзвичайного  стану Президент України звертається до Верховної Ради України щодо  його затвердження. Звернення Президента України розглядається Верховною Радою України в невідкладному порядку. Указ Президента України  про  введення  надзвичайного  стану, затверджений  Верховною Радою України,  негайно оголошується через засоби масової інформації або в інший спосіб.

Щодо тривалості надзвичайного стану, то згідно ст.7 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

Надзвичайний стан в Україні може бути  введено на  строк  не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі  необхідності  надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України,  але не більш як на 30 діб.  Указ  Президента України  про  продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України

Звертає на себе увагу і ст.10 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

Військовим командуванням,   якому  в  межах,  визначених  цим Законом,  надається право разом з органами виконавчої влади, Радою міністрів   Автономної   Республіки  Крим  та  органами  місцевого самоврядування здійснювати заходи правового  режиму  надзвичайного стану, є: Головне управління  внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;     Служба безпеки України; Військова  служба  правопорядку  у  Збройних  Силах України.

Крім того згідно ст.11 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”: введення надзвичайного стану гарантує вищим посадовцям держави, а також посадовцям репресивних органів їх залишення на займаних посадах на весь період надзвичайного стану:

У період  надзвичайного  стану  не  можуть бути   відповідно припинені  чи обмежені повноваження Президента України,  Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради  України з прав людини,  Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  Ради міністрів  Автономної  Республіки Крим, міністерств, інших  центральних  і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого  самоврядування,  а  також  судів,  органів  прокуратури України,  органів,  що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування

Відповідно до ст.14 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

Здійснення заходів  по  впровадженню   і  забезпеченню   дії надзвичайного стану, передбачених цим Законом, покладається згідно з Указом Президента України  на  органи  виконавчої  влади,  Раду міністрів Автономної Республіки   Крим,   органи   місцевого самоврядування та відповідні військові командування. Органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим  та органи місцевого самоврядування у взаємодії з відповідним військовим  командуванням під   час   дії надзвичайного   стану здійснюють   заходи, передбачені  цим  Законом,  та  забезпечують контроль  за  додержанням  громадського порядку,  забезпеченням конституційних   прав  і  свобод громадян,  їх  безпеки,  захисту інтересів держави на відповідних територіях. Координація діяльності   органів   виконавчої   влади,   Ради міністрів Автономної  Республіки Крим,  військового командування, органів   місцевого   самоврядування,   підприємств,  установ   і організацій в умовах надзвичайного стану в частині, що не належить до  повноважень  Ради національної  безпеки  і  оборони  України, покладається на Кабінет міністрів України.  Для координації дії органів, зазначених в частині третій цієї статті,  підприємств, установ і організацій в умовах надзвичайного стану  з  питань  підтримання  правопорядку і забезпечення безпеки громадян на  відповідній  території  згідно  з  Указом  Президента України   про   введення  надзвичайного  стану  на  місцях  можуть створюватися оперативні штаби,  до складу яких  можуть  включатися представники   Служби безпеки   України,   центральних   органів виконавчої влади,   що  забезпечують  формування  та  реалізують державну  політику  у  сфері цивільного захисту, внутрішніх справ, Військової   служби  правопорядку  у Збройних  Силах  України  та місцевих органів виконавчої влади   і   органів   місцевого самоврядування на чолі з комендантами територій. Органи, зазначені  в частині першій та частині четвертій цієї статті,  мають  право видавати,  в   межах   своєї   компетенції, обов’язкові до  виконання на відповідній території,  в тому числі спільні,  рішення,  розпорядження,  накази і  директиви  з питань забезпечення режиму надзвичайного стану

Але чим введення надзвичайного стану обернеться для звичайного трудящого в України? Згідно ст.16 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

Указом Президента України про введення надзвичайного стану  в інтересах  національної  безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним  правопорушенням, для охорони  здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи 1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а  також обмеження   свободи   пересування   по території, де  вводиться надзвичайний стан;     
2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;     
3) посилення охорони громадського  порядку  та  об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;     
4) заборона   проведення   масових   заходів,  крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом; 5) заборона страйків;     
6)  примусове  відчуження  або  вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

Ст.18 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”:

У разі  введення надзвичайного стану з підстав,  зазначених у пунктах  2-7  частини  другої статті  4  цього  Закону, додатково можуть здійснюватися такі заходи:
1) запровадження  комендантської  години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях  без спеціально  виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);     
2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках – проведення особистого огляду,  огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;     
3) заборона  призовникам  і  військовозобов’язаним  змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату;

4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих  хімічних  речовин,  а також  алкогольних  напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;
5) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і  холодної  зброї  та  боєприпасів,  а  у підприємств,  установ і організацій –  також  навчальної  військової  техніки,  вибухових, радіоактивних   речовин і  матеріалів,  отруйних  і  сильнодіючих хімічних речовин;
6) заборона  виготовлення  і   розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;     
7) регулювання   роботи   цивільних  теле-  та радіоцентрів, заборона  роботи   аматорських радіопередавальних   засобів   та радіовипромінювальних пристроїв   особистого   і   колективного користування;
8) особливі  правила  користування   зв’язком   та передачі інформації через комп’ютерні мережі;     
9) порушення  у порядку,  визначеному Конституцією і законами України,  питання  про  заборону  діяльності  політичних   партій, громадських   організацій  в  інтересах  національної  безпеки  та громадського порядку,  охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Отже, надзвичайний стан для звичайного громадянина – це заборона пересуватися як він хоче, заборона мирно збиратися, заборона страйкувати, ще більша загроза з боку каральних органів внаслідок „посилення охорони громадського порядку”, а також загроза особистому майну. Що стосується „додаткових заходів”, то серед них ми бачимо тотальну цензуру розповсюдження інформації (адже „матеріалом, що може дестабілізувати обстановку” може бути визнано будь-що), цензура інтернету, цензура ЗМІ, безпідставні перевірки документів, огляди особистих речей та житла, заборона громадських організацій та введення комендантської години. Крім того, на громадян покладається обов`язок «сприяти» державним органам – згідно ст. 19 Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”

Усі органи  державної   влади,   Верховна Рада   Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, політичні партії та  громадські  організації,  а  також громадяни на території,  де введено надзвичайний стан, зобов’язані сприяти органам, зазначеним у  статті  14 цього Закону,  в здійсненні заходів правового режиму надзвичайного стану.

Отже, ми бачимо, що в разі введення в Україні або в окремих місцевостях надзвичайного стану більше за все постраждає „маленька людина” – звичайний трудящий. Фактично, у випадку введення надзвичайного стану кожна людина в Україні стає бесправною та незахищеною від будь-яких свавільних дій держави.

Related Articles

0 Comments

No Comments Yet!

There are no comments at the moment, do you want to add one?

Write a comment

Write a Comment

Коментувати

Підписатися

Підписатися по e-Mail

Архіви