Новий уряд України виявився нічим не кращий за попередників. Його привели до влади маси неорганізованих трудящих. На знак подяки він їм приготував подарунок: з 1 травня в півтора рази виростуть тарифи на газ. Дорожчає також опалення, електроенергія, інші комунальні послуги. Шаленими темпами зростають ціни та курс долара – але зарплати, в кращому разі, залишаються на попередніх рівнях. Головними жертвами бюджетної економії є школярі, вчителі, лікарі, шахтарі – але не міліція, чиновники, політики та олігархи.
Від цих кричущих несправедливостей нас відволікають релігійною, патріотичною та мілітаристською істерією. Відмовляючись поділитися власними статками, влада жебрає в трудящого народу по 5 грн. на армію. Генерали та урядовці, які не відправлять своїх синів на війну, розпалюють ворожнечу, нацьковуючи трудящих із різних регіонів і країн одне на одного та влаштовуючи цирк під назвою «президентські вибори» – неначе вони щось змінять!
Так буде доти, доки в нас будуть зберігатися ілюзії про вибори. Хто б не переміг – програємо ми, всі хто живе від зарплати до зарплати або й взагалі залежить від випадкових доходів. Доки в країні зберігається посада президента, доти тут будуть з’являтися нові януковичі. Ми вимагаємо повністю скасувати президентство в Україні.
На цьому зупинятися не можна: нам потрібна справжня пряма демократія. Не подачки у вигляді «реформи самоврядування», а зовсім інша система: мережа самоорганізованих колективів, які обирають делегатів ради з правом відкликання. Рада делегує своїх представників на вищий рівень, але в них менше повноважень: головні важелі впливу залишаються на найнижчому рівні. В цій системі не потрібен ані президент, ані парламент, ані уряд: нам тут внизу видніше!
Політики та бізнесмени довели, що вони не в змозі керувати суспільством: саме вони довели світ до жахливої економічної кризи, яка з часом лише поглиблюється. Саме вони відповідальні за війни, репресії та бідність. Міняючи одну людину на іншу, нічого досягти неможливо: звичайні люди повинні взяти управління економікою в свої руки, не довіряючи ніяким «представникам». І така система буде встановлена скрізь, стираючи національні кордони.
1 травня марші з вимогами прямої демократії, хлібу та миру пройдуть у чотирьох містах: в Києві, Харкові, Житомирі та Севастополі.
Ні бога, ні пана, ні націй, ні кордонів!
На планеті панувати не дамо нікому!
Ніякої війни між народами, ніякого миру між класами!
