З 30 червня розпочинається низка заходів “КиївПрайд2014”, направлених на привертання уваги до проблем ЛГБТ-спільноти в Україні та боротьбу за їх права. При цьому організатори заявляють, що заходи “об’єднають довкола ідей єдності, свободи, рівності та безпеки не тільки лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів, але й всіх людей доброї волі, які поділяють ці цінності”. Через відкритий формат КиївПрайду, який запрошує до співучасті усіх зацікавлених темою свободи, рівності та безпки, необхідно висловити зауваження щодо деяких прикрих організаційних моментів.
Офіційна заява організаторів цьогорічного КиївПрайду є доволі суперечливою: поруч із намірами до боротьби за права ЛГБТ вони вдаються до загравання з державницькими та патріотичними мотивами. Дійсно, на сьогоднішній день “нетрадиційним” для українського політичного мейнстріму заходам важко вберегтися від цькування чи агресії з боку право-консервативних сил. Проте розписування у вірності до їх державницько-патріотичних ідеалів означає не безпеку, а легітимізацію їхньої сутності, яка докорінно ворожа до задекларованиих цінностей свободи, рівності та безпеки.
“Події Революції Гідності яскраво засвідчили: права людини — не пустий звук для жителів України. Зібрати народне віче, організувати страйк чи пройти Маршем рівності: для українців та українок це — вікові традиції демократії та демонстрації волі народу. Ми готові відстоювати свої свободу та права. Наше завдання цього року — не дати “ватникам” і проросійським провокаторам стати на заваді відстоювання прав людини в Україні для всіх, в тому числі ЛГТБ-спільноти. Кров на Майдані пролилась для того, щоби всі ми усвідомили право кожного жити, кохати, збиратись, мати захист. Адже права людини — понад усе”
У “революції гідності” брали участь толеровані суспільством сили, що відкрито виражають своє вороже ставлення до ЛГБТ так само, як і “ватники”, і проросійські провокатори під час останніх подій на сході України. Проти ЛГБТ неодноразово висловлювалися, не дивлячись на відданість “європейському виборові”, представники “Батьківщини”, ВО “Свобода” (1, 2, 3, 4), Правого Сектору, Демократичного Альянсу та інших промайданних партій, рухів та об’єднань.
Тобто, гасло “права людини – понад усе!” близьке геть не всім учасникам та учасницям подій на Майдані, а спроби видати бажане за дійсне цього факту не змінять. Виходить, що наймасовіша українська подія, пов’язана з темою ЛГБТ, замість того, щоб послідовно звертати увагу на дискримінацію, замилює її наявність в незручних випадках.
Також викликає питання спроба організаторів говорити за всіх ЛГБТ.
“Ми хочемо, щоби наші співгромадяни та співгромадянки знали: ЛГБТ — за єдину та сильну Україну, яка будує дедалі тісніші стосунки з Євросоюзом. Такою є наша політична позиція”
Це звучить так, ніби лесбійки, геї, бісексуальні та трансгендерні/транссексуальні люди можуть бути лише проєвропейськими патріотами-державниками, і будь-яка інша політична позиція виключена. Тобто виходить, що представники/ці інших політичних позицій, відмінних від заявленої оргкомітетом, або не існують, або не гідні прав, за які борються. Якщо насправді організатори та організаторки Київпрайду говорили лише за себе, вони мають неодмінно виправити свою заяву, інакше замість відстоювання прав для всіх людей, фактично йтиметься лише про права для певної їх частини.
Насправді ж територіальна цілісність України ніяк не може бути запорукою дотримання прав людини. Дійсно, в Російській Федерації, де з ЛГБТ зробили ворога народу й мішень для суспільного остракізму номер один, ситуація значно гірша. Ще гірше стан справ у регіонах України, охоплених “сепаратизмом”, проте захист державної цілісності не дає гарантій, які б уберегли від подібного досвіду. Необхідно пам’ятати, що основою реалізації права є положення сил, які за нього виступають, і що держава та її закони не гарантують дотримання прав без цієї важливої умови. Тобто, метою має бути завоювання нових позицій, а не покладання на справедливість добрих державних мужів.
Не зважаючи на доволі дивну позицію організаторів, яка толерує право-консервативні тенденції нової влади через замовчування їх відверто гомофобної політики та нав’язує ЛГБТ-спільноті патріотично-державницькі погляди, заходи КиївПрайду вимагають безумовної підтримки та співучасті всіх прогресивних суспільних сил.