Номінанти конкурсу «Найгірший начальник року». Михайло Добкін та Генадій Кернес

Цих двох (губернатора та мера) краще розглядати разом. Вони давні бізнесові та політичні спільники. Тож і нагороду конкурсу  «Найгірший начальник року» їм доведеться ділити навпіл.

 

У Харківській області найбільша в країні заборгованість по виплаті зарплати на економічно активних підприємствах. Більше половини харків’ян незадоволені роботою міського голови Кернеса.

Працівники «Міськелектротрансу» – комунального підприємства, прямо підпорядкованого мерії – були змушені вдатися до голодування, протестуючи проти звільнення, яке вони пов’язують з власною участю в акціях протесту проти невиплати зарплати. Водночас роботодавці вдають, ніби не помічають проблеми: Добкін заявляє, що в місті нема заборгованості на комунальних підприємствах, а замість погашення заборгованості й відновлення працівників закуповують GPS-навігатори. Наприкінці минулого року через заборгованість страйкували водії трамваїв, причому міліція заганяла їх на маршрути.

 

Проблема за проблемою нагромаджується на державних підприємствах області. У березні робітники заводу ім. Шевченка, де виробляють військову електроніку та побутову електротехніку, сиділи без зарплати 14 місяців, що змусило їх вийти на протест під гаслом «Роботи, зарплати, Добкіна – за ґрати». Сам Добкін роздавав обіцянки, які не поспішав виконувати. Все це супроводжувалося масовими звільненнями на заводі.

 

На межі знищення знаходиться завод ім. Малишева, що виробляє військову техніку, двигуни для локомотивів та ін. Наприкінці липня працівникам заборгували понад 40 млн. грн. зарплати. Робітники вийшли на спонтанний мітинг біля прохідної. На підприємстві звільняють навіть працівників рідкісних спеціальностей, без яких неможливе виконання контрактів, необхідних для порятунку економічного становища заводу.

 

Мають привід для протесту і працівники Харківського електромеханічного заводу, яким не платять зарплату близько 8-9 місяців. Кожному працівнику тут заборгували до 20 тис. грн. При цьому кращого способу здобути потрібні кошти, крім розпродажу корпусів підприємства, не знаходять. На Ізюмському тепловозоремонтному заводі в Харківській області заборгованість на липень складала близько 7 млн. грн. приблизно за 5 місяців.

 

Працівники бюджетної сфери теж змушені працювати за «спасибі» – у Лозовському районі в квітні вчителям заборгували 2,7 млн. зарплати.

 

Мерія змушує тих, кого наймає на роботу, виконувати ще й невластиві функції. Так, «муніципальна охорона» мусить грати роль бойового загону з протидії місцевим мешканцям і екоактивістам. І це при тому, що робочі місця прекарні й не дають жодних гарантій – місцева влада мусить спеціально привозити людей із Сумської області.

Роблячи з працівниками все, що заманеться, Кернес і Добкін готові лизати зади інвесторам. Губернатор обіцяє «знищити всі бар’єри» на їхньому шляху, і хизується «високою інвестиційною привабливістю» області – на рівні Литви. Тут чекають на прихід енергетичної ТНК Shell, яка видобуватиме сланцевий газ в Ізюмському районі, і прагнуть збільшити список підприємств – претендентів на приватизацію. Це чекає не тільки на авіапром, а й навіть на муніципальний транспорт, який збираються де-факто підпорядкувати приватним менеджерам.

 

Ті хто підтримують кандидатури «Допи» та «Гепи» у конкурсі «Найгірший начальник року» шліть листи на сайт за вказаною ТУТ адресою.

 

My Boss Is a Bitch/Bastard!

 

ПО ТЕМІ:

Разговорчики в строю: почему невозможен «социальный диалог»?

Конкурс «Найгірший начальник року»

 

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *