Денис Горбач
За три дні, з 31 жовтня по 2 листопада, Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді «ударну» кількість законопроектів: 26 штук. Нам невідомо, який чинник зумовив таку активність – чи то свято Самайну (Хелоуїн), коли можливо контактувати з потойбічним світом, чи то нещодавня паніка Віктора Януковича з приводу супербагатих пенсіонерів і пільговиків, які закуповують зброю для атаки на органи ввіреної йому держави. Так чи інакше, законотворчість Кабміну, схоже, має на меті розлютити навіть близьких серцю Віктора Федоровича найбідніших громадян, які, за його словами, зараз «мовчать, терплять і чекають». Такий висновок можна зробити, проаналізувавши хоча б декілька з запропонованих законопроектів.
Ворогам – закон
У своєму епічному виступі президент особливо обурювався підступними юристами, які мають нахабство під’юджувати людей подавати судові позови для виплати компенсацій по невиплаченим пільгам. В результаті «змови правників» з рахунків Держказначейства було знято 6 млрд. грн., бідкався Янукович. Невдовзі такому самодурству буде покладено край – суди будуть приймати правильні рішення, а неправильні можна буде не виконувати.
У законопроекті №9400 про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства пропонується дозволити відповідачам подавати клопотання про розгляд справи за загальними правилами – тоді як зараз справи щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсій, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат проводяться зазвичай за скороченою процедурою. Тобто, державні органи отримають право затягувати процес.
Крім того, передбачено зміни і для скороченого провадження: з Кодексу виключать норму, яка зобов’язує відповідача негайно виконати постанову суду. Замість цього, навпаки, суд зобов’яжуть пояснити не лише на підставі яких законів він прийняв те чи інше рішення (зараз зазвичай рішення в таких справах «напівавтоматично» приймаються на користь позивача: є закон, він цілком очевидно порушений), а й надати «мотиви, з яких суд виходив». Очевидно, можна буде відхиляти законні претензії пенсіонера, виходячи з «мотивів», наприклад, економії коштів державного бюджету. І навіть якщо рішення буде прийнято «антидержавницьке», його можна буде не поспішати виконувати: відповідач подасть апеляцію, потім касацію, а там – або пенсіонер помре, або збанкрутілу державу до себе Аллах покличе.
Нарешті, якщо «суб’єкт владних повноважень» таки остаточно програв справу – судову постанову все одно можна не поспішати виконувати. Тому що штраф за це буде знижено на два порядки. Якщо зараз він становить від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат (від 98 500 до 295 500 грн., а вже з 1 грудня, наприклад – 100 400 до 301 200 грн.) то в законопроекті – від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (фіксована сума, 1700-5100 грн.). Якщо позивачу заборгували більше п’яти тисяч гривень, є сенс заплатити штраф і далі «волинити» виплату компенсації.
Цікаво, що вже після прийняття пенсійної реформи нарешті «прокинувся» голова ФПУ Василь Хара, який скромно мовчав і не втручався тоді, коли це могло допомогти. Він зареєстрував законопроект №9385, який міг би частково пом’якшити наслідки ДЕформаторства. У проекті Хари пропонується включити-таки відпустки по вагітності та пологах до страхового стажу для призначення пенсії. Крім того, голова ФПУ хоче зробити збільшення страхового стажу на 10 років, ухвалене в законі про пенсійну реформу, поступовим. Його піднімуть не одразу на 10 років, а двома заходами: на 5 років з 1 січня 2014 р. і ще на 5 – з 1 січня 2019 р. Це дещо покращить становище людей старшого віку, але вже чоловіки 1959 року народження, які виходитимуть на пенсію за віком, повинні будуть мати за плечима 35-річний стаж. Жінкам, що народилися в 1960 р., також реформа Хари ніяк не допоможе – з них вимагатимуть 30-річного стажу. Всім, хто ще молодший, сподіватися також нема на що. Так чи інакше, Василь Георгійович може тепер спокійно писати «соціальні» законопроекти, будучи впевненим, що їх усе одно «завалять».
Відморозки
Законопроект №9374 передбачає внесення змін до закону «Про теплопостачання». В Кабміні хвилюються через те, що НАК «Нафтогаз України» вимушений для розрахунків з Росією шукати десь гроші, які йому не сплатили вчасно споживачі – підприємства теплопостачання. Для підвищення дисципліни погашення боргів він би з задоволенням їм відключав газ, але закон, як назло, забороняє це робити під час опалювального періоду. «У разі, коли підприємство-боржник відключається від газопостачання, суди ухвалюють рішення щодо його відновлення», – скаржаться автори законопроекту.
Щоб виправити ситуацію, вони придумали поняття «технологічний мінімум споживання природного газу» – «мінімальний рівень використання природного газу споживачем такого газу (крім населення), який забезпечує номінальне функціонування підприємства і недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». І пропонують дозволити-таки зменшувати подачу газу боржникам до цього «технологічного мінімуму» – щоб не полопались труби, умовно кажучи, але не більше того.
Нехай читача не вводить в оману обмовка «крім населення»: під газом для «населення» у даному випадку мається на увазі газ у конфорках кухонних плит і в колонках, тобто газ, який подається напряму в житло. А опаленням квартир і централізованою подачею гарячої води займаються підприємства теплокомуненерго – саме вони вважаються тут споживачами газу, їх і будуть переводити на «технологічний мінімум».
Населення в Україні за опалення та гарячу воду платить на диво регулярно і сповна: середній рівень оплати за останні чотири роки становить 95%. В минулому році вони сплатили за комунальні послуги 30 млрд. грн., в цьому, за прогнозами, сплатять 33 млрд. грн. А от підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) отримані від громадян гроші дівають невідомо куди: в середньому за останні чотири роки їх заборгованість становить 30%. В 2010 р. вони заборгували 5,9 млрд. грн., в цьому році цей показник зросте до 6,8 млрд. грн. Куди зникають гроші, чесно сплачені населенням, незважаючи на всі підвищення тарифів – дійсно загадка. Але розгадувати її уряд не хоче. Замість цього в травні цього року, наприклад, держава просто списала борги ТКЕ на 24 млрд. грн. Борги віддають лише боягузи, як говорить один із вітчизняних олігархів.
А щоб такого не було надалі – держава припинить подачу тепла в квартири громадян, а ті вже хай розбираються. Може, менше грошей будуть витрачати на «закупівлю зброї», а більше – на спонсорування чиновників-клептоманів. При цьому законність буде дотримано, «надзвичайних ситуацій» в ТКЕ допущено не буде, а мешканці багатоквартирних будинків загартують морозом свої розпещені тіла.
Незрозуміло, правда, як цей захід допоможе «Нафтогазу» збити борги з ТКЕ – але він цілком вписується в загальну садистську спрямованість усіх урядових ДЕформ. Незрозуміло, взагалі, до чого автори законопроекту приплели проблеми розрахунків з російським «Газпромом», якщо ТКЕ використовують дешевий газ внутрішнього видобування? Але якщо від дорогого газу страждає бізнес Ахметова, Пінчука і Фірташа – нехай і прості смертні померзнуть.
Шоб ви були здорові
В урядових ДЕформаторів дійшли руки до ще одного неораного поля: охорони здоров’я. Сумне нереформоване становище там виправить законопроект №9386 «Про особливості діяльності закладів охорони здоров’я». Як може здогадатися проникливий читач, ідеться про комерціалізацію цієї самої діяльності. Якщо на сьогодні державні та комунальні заклади охорони здоров’я є бюджетними установами, то після прийняття цього закону вони зможуть вийти з тісних рамок такого статусу який, за словами чиновників, «суттєво звужує набір управлінських інструментів, які керівник закладу може використовувати для успішного виконання поставлених перед закладом охорони здоров’я завдань».
«Самостійний заклад охорони здоров’я, який спеціалізовано відповідно до профілю та виду медичної допомоги, може функціонувати ефективніше та надавати якісніші послуги в сфері охорони здоров’я», – переконують автори законопроекту. Лікарням і клінікам дозволять реорганізовуватись у державні та комунальні унітарні підприємства, а держава та місцева громада буде укладати з ними «договори про медичне обслуговування населення» – тобто, займатись аутсорсингом медичних послуг.
Важливо, що їм при цьому дозволять «провадити інші види діяльності, що не належать до медичного обслуговування». А інша стаття легалізує різноманітні «платні кабінети» – відокремлені підрозділи в державних і комунальних закладах охорони здоров’я.
Звичайно, все це буде дуже ринково і ефективно. Чим такі зміни насправді загрожують – можна здогадатися з переліку «плюсів». За словами авторів, така реформа дозволить: «підвищити відповідальність керівників та трудових колективів закладів охорони здоров’я за раціональне використання наявних фінансових, матеріальних і кадрових ресурсів, впровадження ресурсозберігаючих і новітніх технологій у профілактичну роботу та лікувально-діагностичний процес», – тобто, медиків переведуть на госпрозрахунок, скільки заробив, усе твоє; «перейти на гнучку систему планування і оперативного контролю за якістю медичної допомоги» – тобто, пристосовуватися до «вимог ринку»; «запровадити договірні відносини на здійснення медичного обслуговування» – тобто, з’являється ринок відкатів, які фінансуватимуться за рахунок населення.
***
Скільки ще разів паркан навколо Верховної Ради буде повалено на знак подяки від народу за такі реформи, і чи обмежиться справа одним парканом – поки що спрогнозувати важко.
