Вундерваффе Верховної Ради – «Кобзар»

shevchenko jew

Денис Горбач

«Путін думав, що в нас немає зброї. В нас є зброя. Наша зброя – це “Кобзар” Тараса Шевченка. Це наша головна зброя», – заявив 5 березня Юрій Сиротюк, заступник голови ультраправої партії «Свобода». Літературу він запропонував використати в якості «диво-зброї» проти російської агресії; пригадується досвід політичного батька «свободівців», який теж відчайдушно обіцяв своєму народові «вундерваффе», що переможе ворогів Рейху.

Нереалістичність такого розрахунку не повинна дивувати: ультраправі завжди відзначались тим, що надавали перевагу емоційному началу перед раціональним, а ідеалістичній філософії – перед матеріалістичній. Можна згадати, як вождь «Свободи» Олег Тягнибок на Майдані пояснював, що саме в «Кобзарі» він ховає «план» – тобто, при аналізі дій і висловлювань представників цієї партії не слід виключати й фактору психоактивних речовин.

Цікавіше, що планами зі створення диво-зброї Юрій Сиротюк ділився 5 березня в стінах Верховної Ради: в той день там проводились парламентські слухання на тему «Тарас Шевченко як постать світового значення». Не можна не похвалити народних депутатів за холодний, тверезий розум і вміння розставляти пріоритети в кризовій ситуації: парламентські слухання на тему творчої спадщини Тараса Шевченка мають уже в найближчі години обеззброїти й поставити на коліна всіх інтервентів, що перебувають на кримській землі. Не слід забувати і про економічний ефект від цих слухань, особливо важливий в сьогоднішній непростій ситуації: за підрахунками спеціалістів Національної академії наук України, кожен виступ на подібних слуханнях запускає ефект мультиплікатора, який в кінцевому рахунку підвищує річний ВВП країни на 0,5%.

Але парламентські слухання – це лише верхівка айсбергу відчайдушних зусиль українських парламентарів з подолання політичної та економічної кризи. Не можна не відзначити, що нова парламентська більшість почала свою діяльність з найнагальнішого: зняття зірки зі шпилю ВР. Ще один день – і було би надто пізно це робити. Не менш нагальним питанням було скасування злощасного «закону про мови», який, як відомо, за півтора роки своєї дії поставив український народ просто-таки на межу виживання.

Цікавою є й інша законотворчість. Насамперед, слід відзначити проекти постанов, зареєстрованих Миколою Томенком і «свободівцями» Марцінковим і Мартинюком, відповідно, шостого і четвертого березня: в першій ідеться про «додаткові заходи щодо видання творів Т.Г. Шевченка в рамках відзначення 200-річчя від дня його народження», в другій – про «вшанування 350-ї річниці від часу загибелі козацького полковника Івана Богуна».

На цьому «Свобода» не зупинилась, вирішивши невідкладно зайнятися спекуляціями на пам’яті тих, хто загинув на Майдані заради того, щоб представники цієї партії потрапили в Кабмін і очолили Генпрокуратуру. 5 березня троє депутатів від цієї фракції внесли проект постанови «Про вшанування пам’яті Небесної Сотні». На знак вдячності за теплі місця в уряді ультраправі депутати пропонують проголосити 20 лютого днем пам’яті «Небесної Сотні», встановити меморіальні знаки і пам’ятники, заснувати нові державні нагороди та перейменувати вулицю Інститутську. Безумовно, це буде достойна винагорода друзям і родичам загиблих.

Нарешті, цікаво ознайомитися з законопроектом №4339 Оксани Продан з фракції «УДАР». Під шумок політичних подій вона вирішила допомогти підприємцям: ввести мораторій на штрафи за ненавмисне порушення податкового законодавства. Крім того, пропонується відмінити штрафні санкції для тих, хто не сплатив податки через зайнятість у протестах цієї зими. Як не дивно, поки що в парламенті не з’явилось жодного законопроекту, який би полегшував матеріальне становище найманих працівників – наприклад, зобов’язував би роботодавців виплатити їм у повному обсязі зарплатню за «прогуляні» дні. Адже пролетаріат явно становив більшість учасників протестів – але, очевидно, на особливі закони і пільги він не заслуговує. На думку депутатів, робітничий клас обійдеться духовним хлібом: пам’ятниками, урочистими промовами та вшануванням загибелі козацьких полковників. І, звичайно, планом з «Кобзаря».

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *