За проектом розкладу роботи Верховної Ради, 12.08.2014 у парламенті збираються розглянути проект антисоціального Трудового кодексу. Нещодавно ми вже писали про наміри депутатів прийняти даний шкідливий для трудящих документ.
Нагадаємо, що АСТ неодноразово вказувала на небезпеки проекту Трудового кодексу № 2902 зареєстрованого депутатами-регіоналами Сухим та Стояном.
Зокрема, проект містить такі вкрай небезпечні норми:
[list][item icon=”9888″ ] згідно з ч.2 ст.118 проекту Трудового кодексу, передбачена можливість звільнення одиноких матерів, що мають дитину до 15 років за ініціативою роботодавця на підставі невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов’язків. За чинною ч.3 ст.184 КЗпП, звільнення одиноких матерів можливе лише в разі повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.[/item]
[item icon=”9888″ ]згідно з п.2 ч.2 ст.104 проекту Трудового кодексу, дозволяється звільнення працівника з ініціативи роботодавця за розголошення державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, що стала відома працівникові, який підписав зобов’язання про її нерозголошення або трудовий договір укладено з умовою про нерозголошення цієї інформації, у зв’язку з виконанням трудових обов’язків; відмови у наданні допуску до державної таємниці. Звичайно, логічним є те, що підтвердження того, що працівник дійсно розголосив захищену інформацію має бути встановлене належними чином (рішенням в цивільній справі, вироком у кримінальній), — а доведення у даній справі є кропіткою та вкрай важкою справою для роботодавця. Але ми не маємо сумнівів, що роботодавці будуть звільняти працівників лише за однієї підозри у розголошенні подібної інформації, адже вказана норма не конкретизує шляхів доведення факту порушення зі сторони найманого працівника. Крім того, до інформації, що становить комерційну таємницю може бути віднесено і відомості про розмір оплати праці на підприємстві роботодавець може забажати, щоб працівники не знали реальний розмір заробітної плати своїх колег, — це робить непрозорою систему оплати праці.[/item]
[item icon=”9888″ ] також звільнення з ініціативи роботодавця пропонується дозволити у разі відмови працівника робити щеплення. Згідно ч.3 ст.105 трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано без попередження про наступне звільнення у разі ухиляння працівника від обов’язкового профілактичного щеплення проти інфекційних хвороб або від періодичного проходження медичного огляду (частина друга статті 86 цього Кодексу).[/item]
[item icon=”9888″ ]проект Трудового кодексу передбачає встановлення спостереження за найманим працівником. Відповідно до ч.1 ст.28 роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників. Ми не сумніваємося в тому, що надання згоди на подібний контроль стане необхідною умовою для прийняття на роботу.[/item]
[item icon=”9888″ ]проектом Трудового кодексу передбачається присутність уповноважених осіб роботодавця під час розгляду запиту про погодження з профспілкою звільнення працівника. Так згідно ч.2 ст.122 запит роботодавця розглядається у присутності працівника (його представника) та особи, уповноваженої роботодавцем. Тобто, ми бачимо спробу законодавчого втручання в діяльність профспілки, членом якої є працівник.
[item icon=”9888″ ] також згідно ч.3 ст.13 проекту Трудового кодексу якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи після проведення з ним консультацій, а в разі відсутності первинної профспілкової організації роботодавець самостійно приймає такі акти. І хоча згідно ч.2 ст.13 проекту нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору, все ж таки ми бачимо, що в окремих випадках саме нормативними актами роботодавця може бути підмінено колективний договір.[/item]
[item icon=”9888″ ] також в новий проект перекочували в повному обсязі норми сумнозвісного Закону України „Про соціальний діалог в Україні”.[/item][/list]
Отже, через небезпеку прийняття даного антиробітничого кодексу трудящим знову потрібно готуватися до акцій протесту, аби завадити його прийняттю, як це успішно вдавалося протягом багатьох років.
