Влада заперечує, але фактично на «Укрзалізниці» іде підготовка до приватизації. Урядовці розділяють роботу різних підрозділів залізниці. Готуються до масових скорочень штатів та ліквідації «безперспективних» маршрутів та станцій. І сайт Автономної Спілки Трудящих про це вже писав. Але це є тільки частина «передприватизаційної» активності транспортних начальників. З іншого боку триває тиск на профактивістів та структури спілок. Адміністрація разом із функціонерами ФПУ знищує незалежні від них робітничі організації. Залізничні начальники та профспілкові бюрократи діють не зважаючи на «закон» та «мораль», про які так люблять поговорити представники правлячих класів у ток-шоу. І за прикладами ходити далеко не треба. Про те як на Житомирщині нахабно нищать профспілку залізничників розповів сайту АСТ голова ППО ВПЗУ локомотивного депо Коростеня Петро Єфимович.
АСТ: Чому Ваше начальство займає антипрофспілкову, позицію? Чи були вони так само агресивно налаштовані раніше?
П.Є: Наша профспілка (Вільна профспілка працівників локомотивного депо Коростень) ніколи на компроміс керівництвом депо не йшла. Ми завжди намагалися розвивати права членів профспілки ставали на захист їх трудових і соціально-економічних прав та представництво інтересів у взаємовідносинах з керівництвом локомотивного депо та залізниці.
Керівництву локомотивного депо ні коли не подобалось що ми відстоювали та захищали своїх членів профспілки. Ми завжди вимагали від керівництва пояснень, тому притягнути до відповідальності, членів нашої профспілки, було дуже тяжко.
З самого початку керівництво локомотивного депо вважає нашу профспілку (Вільну профспілку працівників локомотивного депо Коростень) сторонньою організацією. Мене як голову профспілки виганяли з виробничих нарад. Коли я наполягав пояснити причини такої дивної поведінки, керівництво локомотивного депо посилалося на наказ генерального директора Укрзалізниці «Про сторонні організації» і заборону розголошувати державну таємницю сторонній організації.
А на одинці мені заявив, що все зробить щоб в депо була одна профспілка (профспілка залізничників і транспортних будівельників) з якою можна завжди домовитись.
АСТ: Які умови праці в вашому локомотивному депо?
П.Є: Локомотивне депо Коростень є окремим структурним підрозділом галузевої служби локомотивного господарства Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно – Західна залізниця» і підпорядковується галузевій службі локомотивного господарства згідно з наказом начальника Південно – Західної залізниці від 07.08.2000 року № 181 – Н, і покликано здійснювати повне і своєчасне забезпечення потреб залізниці в тяговому рухомому складі для організації перевізного процесу, забезпечення перевезень вантажів та пасажирів у межах встановлених дільниць обслуговування, забезпечення технічно справного парку і стійкої роботи локомотивів в експлуатації, відповідно вимог безпеки руху поїздів та маневрової роботи.
В депо встановлено однозмінний режим роботи з тривалістю робочого дня 8 годин. Окремі працівники працюють по графіку одно або двозмінного чергування з 12-ти годинною тривалістю роботи, а також в цеху експлуатації згідно графіка.
Члени нашої профспілки, на даний час, є працівниками цеху експлуатації, тобто це машиністи та помічники машиністів.
АСТ: Хто саме тисне на профспілку і як? (розпишіть, будь ласка, які психологічні, правові механізми використовуються)
П.Є: Тисне все керівництво локомотивного депо розпочинаючи з начальника депо який навіть з керівників підрозділів, де є члени нашої профспілки, вимагав звіту що вони зробили щоб той чи інший працівник перейшов з нашої профспілки в іншу.
При вступі на роботу ніхто не знає скільки профспілок діє на виробництві і всіх автоматично зараховують в профспілку залізничників і транспортних будівельників, а якщо хтось з новоприйнятих на роботу дізнавався про нашу профспілку та вступав до нас керівництво локомотивного депо прикладало максимум зусиль, навіть погрожували не прийняти на роботу якщо не вийдуть з нашої профспілки (Вільної профспілки працівників локомотивного депо Коростень), так як дана профспілка вважається сторонньою організацією.
Я більше 30-и років працюю в локомотивному депо Коростень, маю двоє прав керування, більше 10-и років працюю в охороні праці депо і мені завжди були підпорядковані цеха, в тому числі і цех експлуатації, але так як я є головою Вільної профспілки працівників локомотивного депо Коростень (незвільненим), де більшість членів нашої профспілки, мені заборонили бувати в цеху експлуатації в робочий час. Навіть встановили тотальний контроль за кожним моїм кроком. В вересні місяці мене викликали, навіть на оперативну нараду з приводу моєї відсутності в кабінеті 20 хвилин, я намагався пояснити що я був в туалеті і що я там робив, але поки це не підтвердили свідки що мене бачили, начальник локомотивного депо не заспокоївся. Про це навіть протокол був складений.
АСТ: Якої мети добиваються?
П.Є: Щоб ми самоліквідувалися.
АСТ: Які настрої панують серед членів ППО ВПЗУ локомотивне депо Коростень?
П.Є: Члени Вільної профспілки працівників локомотивного депо Коростень не вірять що щось, у нас на підприємстві можна змінити. Але залишилися ті люди які не люблять щоб ними маніпулювали.
АСТ: Яка позиція конкуруючої первинки Профспілка залізничників і транспортних будівельників?
П.Є: Профспілка залізничників і транспортних будівельників докладає максимум зусиль щоб нас ліквідувати. Навіть сказали що до нового року у нас нікого не залишиться, а голова теркому Лозко запропонував мені добровільно самоліквідуватися бо інакше він зробить все щоб нашої профспілки не існувало.
АСТ: Як Ви ставитесь до планів приватизації залізниці?
П.Є: Вкрай негативно, боюсь що з приватизацією вся історія нашого депо може закінчитися.
АСТ: Який середній рівень оплати праці в вашому структурному підрозділі?
П.Є: В цехах ремонту (чистий заробіток) – 2500-3000, цех експлуатації 4000-4500.
Коментар правника АСТ:
Наведені в даному інтерв`ю факти дають змогу впевнено стверджувати, що посадовими особами Локомотивного депо Коростень, що належить до Південно-Західної залізниці, чиняться дії, що порушують фундаментальні права профспілок та їх членів. Зокрема, ми бачимо дискримінацію за ознакою належності до профспілки, тиск на робітників задля їх вступу в „правильну” профспілку тощо.
Такими діями керівництво Локомотивного депо демонструє абсолютне нехтування нормами законодавства, що регулює діяльність професійних спілок, а саме:
Згідно ст.5 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” належність або неналежність до профспілок не тягне за собою будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України, іншими законами України.
Забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладанні, зміні або припиненні трудового договору у зв’язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї.
Згідно ст.6 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.
Згідно ст.7 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється
установчими зборами.
Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.
Згідно ст.10 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки.
Згідно ст.12 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” професійні спілки, їх об’єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з’їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.
Забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об’єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об’єднань.
Згідно ст.46 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” особи, які чинять перешкоду здійсненню права громадян на об’єднання у профспілки, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про профспілки, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності профспілок, їх
об’єднань, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів.
Г.С.
В коментарі нашого юриста викладено речі, що є цілком зрозумілими профспілковим активістам-залізничникам Коростеня, втім, завжди корисно нагадати «загальновідоме».
Бюрократи із адміністрації залізниці часто вважають себе богами-небожителями. Вони ігнорують права працівників, коли це є прямим порушенням закону. З іншого боку практика створення фірм-посередників, закупівлі поганеньких «хюндаїв», крадіжки дрібненькими начальниками паливно-мастильних матеріалів є абсолютно безкарною.
Право є інструментом класу. Закон служить тому, хто є сильним. І лише коли трудящі будуть тиснути, не покладаючись тільки на закон, вони зможуть добитися конкретного результату. І цьому варто повчитися у буржуазії та бюрократів. Правлячі класи знають, що правда на стороні сили. Тож нашої правди можна досягти тільки нарощуючи сили пригноблених класів.
