27 грудня приміщення КП «Київпастранс» пікетували активісти і активістки профспілок і лівих політичних організацій, вимагаючи терміново ліквідувати заборгованість по зарплатні працівникам і працівницям підприємства. Заробітну платню їм платять з перебоями вже півроку, досі транспортники так і не отримали грошей за жовтень, листопад і грудень. Участь в акції взяла і АСТ.
Самих працівників КП на акції не було: за словами представників Вільної профспілки залізничників України (ВПЗУ), начальство заборонило своїм підлеглим виходити на акцію, погрожуючи звільненням кожному, кого на ній побачать. Дійсно, перед входом до дирекції «Київпастрансу» стояло близько десятка статечних чоловіків у костюмах, які спостерігали за акцією. Неподалік стояли міліціонери, а біля них – людина в цивільному, яка знімала пікетувальників на камеру. Як пояснив оператор, він займався «любительськими відеозйомками».
Активіст ВПЗУ докладно розповів про проблеми працівників «Київпастрансу»: окрім затримки зарплатні, з них незаконно вираховують гроші на ремонт обладнання, при цьому рухомий склад все одно регулярно виходить з непрацюючими гальмами, наражаючи на небезпеку працівників і пасажирів. Дирекція не купує страхові поліси для транспортних засобів, а кошти від продажу квитків пасажирам, за його словами, збирають у «чорну касу».
Представник АСТ наголосив на тому, що останні заяви чиновників покликані внести політичний розкол у робітниче середовище, налаштувавши транспортників проти буржуазної опозиції, яка начебто буде винна в тому, що їм не виплачують зарплатню. Але ця стратегія може зіграти проти влади: адже до сих пір, за даними соціологів, представництво робітників фізичної праці на «євромайдані» було незначним. Це недивно, враховуючи відсутність там соціальних гасел, які стосувались би їхніх безпосередніх інтересів. Але наступ на ці інтереси з боку начальства може якраз і спричинити політизацію робітників, причому не в дусі «євромайдану», а в напрямі радикальної боротьби безпосередньо на робочому місці – страйків та інших акцій прямої дії.
Погіршуючи умови праці для транспортників, міська влада водночас збирається підвищити плату за проїзд у комунальному транспорті. Досвід попереднього підвищення дозволяє говорити про те, що на доходах працівників «Київпастрансу» і метрополітену це ніяк не відіб’ється: керівництво обіцяє їм підвищення зарплатні, але потім знаходить інші способи «освоїти» кошти. Тому АСТ веде кампанію солідарного протесту за інтереси пасажирів і транспортників: ми вимагаємо повної заборони реклами в громадському транспорті (адже прибуток від неї все одно дістається лише фірмам-посередникам), повністю безкоштовного проїзду, покращення умов праці на комунальному транспорті та підвищення зарплатні темпами, які випереджали би загальнонаціональну індексацію. Безкоштовний проїзд і чистий від реклами транспорт – це цілком реально. Про це говорив і представник «Лівої опозиції», наводячи приклад Талліна, де плата за проїзд скасована. Що стосується умов праці на транспорті, то ми вважаємо, що держава може і повинна забезпечити працівникам не лише підвищення зарплатні, а й зниження пенсійного віку та збільшення тривалості щорічної оплачуваної відпустки.
До того ж, на думку АСТ, нинішня ситуація яскраво свідчить про те, що нинішні роботодавці на «Київпастрансі» є неефективними власниками та неспроможними управлінцями: вони не можуть розпорядитися бюджетними коштами так, щоб забезпечити робітникам належні умови праці, і при цьому намагаються ще й підняти тарифи для пасажирів. Логічний висновок полягає в тому, що транспортні підприємства мають перейти в управління самих їхніх працівників. Вони набагато краще за чиновників у затишних кабінетах розуміють транспортне господарство, з яким безпосередньо працюють. Ліквідація громіздкого апарату чиновників-управлінців дозволить зекономити не лише на хабарях і «відкатах», але й на солідних зарплатах, які зараз без затримок отримують начальники.
Між тим, суть вимог ВПЗУ зводилась лише до того, щоб ліквідувати заборгованість і привести умови праці у відповідність до прописаних законом норм. Про це ж говорив і представник «Боротьби», закликаючи адміністрацію якнайшвидше «вступити в соціальний діалог» із працівниками – звичайно ж, через посередництво профспілкових функціонерів ВПЗУ. На думку АСТ, це хибна стратегія. Ми відкидаємо логіку «соціального діалогу» як таку, що грає на руку лише чиновникам, профспілковим босам і роботодавцям, але не несе ніякої вигоди самим робітникам. Автономна спілка трудящих стоїть на революційних синдикалістських позиціях: ми закликаємо працівників «Київпастрансу» формувати власні організації (синдикати, спілки, комітети) і формулювати власні вимоги, не лише оборонні, але й наступальні.
Наявність офіційного трейд-юніону не допоможе транспортникам, яким офіційно заборонено страйкувати: закон залишає такій профспілці лише «соціальний діалог» на завідомо невигідних умовах. Як ми бачимо, навіть уже створена профспілка не може захистити їх від репресій у випадку появи на цілком законному пікеті.
Між тим, низова самоорганізація робітників відкриває можливості для «італійського страйку», окупацій та застосування інших методів прямої дії. Не будучи пов’язана ні з якими бюрократичними структурами, така робітнича спілка не матиме ніяких зобов’язань перед професійними посередниками. Автономна спілка трудящих готова надати необхідну юридичну та іншу допомогу тим працівникам, які будуть готові до самостійного радикального протесту.
Визволення трудящих – справа самих трудящих!
За безкоштовний проїзд і передачу комунального транспорту в управління трудових колективів!
