Автономна спілка трудящих | Автономный Союз Трудящихся | Autonomous Worker's Union

Замість підняття цін – безкоштовний проїзд і транспорт без реклами!

Листопад 06, 12:39, 2013

canada-vancouver-free-bus1Київська влада планує піднімати ціни на проїзд. Принаймні поки що вона вирішила промацати грунт, зробивши тестовий інформаційний «влив» через газету, яку безкоштовно роздають у метро – так, щоб новину про грядущі зміни прочитала максимальна кількість тих, кого вона стосується. І щоб можна було подивитися на їхню реакцію.

Реакція виявилась позбавленою ентузіазму: за радісними звітами про нову, більш прогресивну і диференційовану систему тарифікації проїзду було нескладно побачити недолуго замасковане підвищення ціни на проїзд. Подорожчає він для всіх категорій пасажирів (крім таких особливих киян, які примудряються робити за один раз три пересадки протягом 90 хвилин, при цьому уникаючи маршруток). Базова ціна проїзду підніметься з 1,5 грн. для наземного транспорту і 2 грн. для метро до 3,05 грн. для всього комунального транспорту (скоріш за все, більшість перейде з жетонів на найдешевшу форму багаторазових проїзних). Підвищення пропорційно стосуватиметься і студентів та школярів.

Невдячна публіка таку перспективу не оцінила належним чином, і невдовзі чиновники запевнили громадян, що ніхто й не думав вводити нову систему одразу з нового року; що її впровадження займе не менш ніж півроку; що оприлюднені цифри зовсім не остаточні, цілком можливо буде менше; і взагалі, це все поки що лише проекти. Але певний осад лишився, тим паче, що ідеал «економічно обгрунтованих тарифів» залишається стратегічною метою працівників КМДА, про що вони періодично нагадують.

Утім, які вони – ці економічно обгрунтовані тарифи – дізнатися непросто. Є обгрунтовані припущення, що їх взагалі не існує – в тому сенсі, що ніхто не витрачає час на їх розрахунок, а коли потрібно підняти реальні тарифи, то з повітря беруться які-небудь цифри пострашніше і потім урочисто досягається «компроміс». Зрештою, можна пригадати попереднє велике підвищення цін у 2008-2010 рр., коли вони зросли вчетверо для метро і втричі для наземного транспорту. Тоді теж говорилося про економічно обгрунтовані тарифи, які потрібні для подолання збитковості транспорту. Що пішло не так з тих пір? Інфляція, в усякому разі, за цей час точно не сягнула рівня 50-100%; отже, якщо ті тарифи були оптимальними, як нас запевняли, то звідки потреба зараз їх піднімати?

Якщо надіслати спеціальний запит, КМДА таки надасть цифри, причому підкреслено некруглі – щоби склалося враження, що вони є плодами довгих і складних розрахунків. За даними чиновників, планово-розрахунковий тариф на проїзд у метро має становити 3,11 грн., в автобусі – 3,53 грн., в тролейбусі і трамваї – 3,51 грн. Утім, на питання, що лежить в основі цих розрахунків, відповіді нема: КМДА відсилає до нормативних актів, лише загальними фразами пояснюючи, що включає до такого тарифу не лише собівартість, а й прибуток.

Чиновники окремо порахували фактичну собівартість проїзду: за їхніми даними, в 2012 році вона становила 2,21 грн. для метро і 2,16 грн. для решти комунального транспорту. Стільки коштує провезти одну пасажирку без урахування інвестицій у подальший розвиток транспортної мережі.

Що ж відбулось із фінансовим станом транспортних підприємств після попереднього підвищення тарифів? Збитки скорочувались у 2009-2010 рр., після чого знов почали зростати. При цьому доходи від власне перевезення пасажирів зростали доволі активно: для метрополітену вони приблизно вдвічі перевищують збитки підприємства. Звичайно, всіх цікавить, де ж гроші від реклами, яка приводить в шок і трепет киян і гостей міста (навіть з Москви, не кажучи про скромніші західноєвропейські міста). Так от, за підсумками минулого року перевезення пасажирів дало метрополітену 744,6 млн грн., а реклама – лише 10,5 млн грн. Для наземного транспорту співвідношення становило 374,2 до 12,2 млн грн.

Ми бачимо, що, з одного боку, рекламні бюджети неспівмірні зі збитками транспортних підприємств (345,5 млн грн. для «Київського метрополітену» і 239,4 млн грн. для «Київпастрансу»). Тобто, навіть якщо раптом чиновники і їх друзі перестануть красти рекламні доходи через приватні фірми та почнуть повністю перераховувати їх комунальним підприємствам, це не вирішить проблеми. Хоча це не відміняє необхідності розібратись-таки, як так виходить, що скромна реклама в тролейбусах і трамваях дає місту більше грошей, ніж тотально брендовані станції та вагони метрополітену?

Учасники ринку реклами на київському транспорті (яким теж нема остаточної віри, але все ж) оцінюють обсяг цього ринку в 40-50 млн грн., притому що 35-40 млн грн. з цієї суми припадає на рекламу в метро. Виходить, що наземний транспорт отримує приблизно те, що йому й належить отримувати, а от метрополітену дістається лише чверть суми. Звідси – рацпропозиція: якщо за рахунок реклами все одно не вийде поправити фінансовий стан метро, то можливо досить уже тероризувати нею пасажирів? Логічно вимагати зняти всю рекламу з транспорту.

А що з ціною проїзду? За даними КМДА, протягом 2010-2012 рр. річні доходи від перевезень пасажирів у комунальному транспорті складали в середньому трохи більше мільярда – в минулому році 1,1 млрд грн. Якщо додати до цього мізерні офіційні доходи від реклами, вийде 1 141,5 млн грн. Чи велика це сума для міста, чий бюджет становив у минулому році 23,7 млрд? Мабуть, ні.

За даними Міністерства доходів і зборів, у тому ж таки 2012 році в Києві було зареєстровано понад 300 мільйонерів, і всі разом вони непосильною працею заробили 5,5 млрд грн. доходу. Точніше, задекларували офіційно. Скоріш за все, ці люди не користуються громадським транспортом – але вони цілком могли би його проспонсорувати. Особливо якщо врахувати, що їздять вони автомобільними дорогами, які будуються та ремонтуються за рахунок платників податків; паркуються безкоштовно на тротуарах, тролейбусних зупинках і трамвайних коліях; своїми машинами створюють пробки на вулицях, заважаючи якісній роботі комунального транспорту (знов-таки, ніяк за це не розплачуючись і ще й скаржачись на тролейбуси з автобусами, які їм заважають – так, наче дороги побудовано в першу чергу для них, а не для громадського та службового транспорту). За забруднення міського повітря своїми автомобілями вони, звичайно, також нічого не платять киянам, які пересуваються на екологічно чистому електротранспорті.

Як відомо, в нашому суспільстві фортуна посміхається найбільш талановитим і працелюбним людям: чим багатшою є людина, тим більше в неї чеснот. Напевне, якщо менш здібні бідніші люди попросять їх поділитися часткою своїх статків на фінансування безкоштовного транспорту для них – вони з радістю погодяться. Про всяк випадок просити варто ввічливо, але доволі наполегливо. Ми пам’ятаємо, що в 1917 році громадяни, потрапивши в скрутне становище, попросили в капіталістів і поміщиків віддати їм заводи та землі – і ті не відмовили!

Самим собі чиновники також не відмовляють у матеріальному забезпеченні. В минулому році за статтями «державне управління», «органи місцевого самоврядування» та «органи виконавчої влади в м. Києві» міський бюджет виділив 1 231,1 млн грн. Це, для порівняння, більше, ніж видатки на лікарні, і приблизно дорівнює видаткам на дитсадки. Чи отримують київські чиновники багаторазове гаряче харчування? Чи є в КМДА післяобідня тиха година? Невідомо; але щось підказує, що живеться їм краще, ніж дітям, що ходять до комунальних дитсадків, та їхнім батькам.

Чиновники та капіталісти не дуже збідніють, якщо частина їхніх коштів піде на забезпечення повністю безкоштовного проїзду в комунальному транспорті для всіх киян. Для того, щоб у Києві їздив безкоштовний транспорт, чистий від реклами, потрібно всього лиш 1,1 млрд грн. – це не є фантастичною сумою. Бюджетне фінансування комунального транспорту в минулому році склало 1,3 млрд. Замість подвоєння ціни на проїзд нехай влада подвоїть суму, яку вона виділяє на транспорт!

Не є фантастикою і саме явище безкоштовного громадського транспорту: географічно найближчий до нас приклад – це Таллін, де така система введена з початку цього року. Результат – зниження кількості автомобілів на 15% і нормальний стан міських фінансів. У Києві вже зроблено важливі кроки в цьому напрямі: 25% пасажирів метро і 66% пасажирів наземного транспорту їздять у ньому безкоштовно вже сьогодні. Це пенсіонери та інші пільговики. Залишилось поширити право на безкоштовний проїзд на всіх інших – це не так складно, як здається.

Див. також: АСТ розпочала інформаційну кампанію проти подорожчання проїзду в міському транспорті Києва

Related Articles

0 Comments

No Comments Yet!

There are no comments at the moment, do you want to add one?

Write a comment

Write a Comment

Коментувати

Підписатися

Підписатися по e-Mail

Архіви