Рудольф Рокер – Опасности революции (часть третья)

Пока у нас нет возможности оценивать исторические явления иначе, чем через призму времени, мы всегда будет находиться под влиянием абстрактных предпосылок, которые зачастую против нашей воли становятся желаемым. Даже самый глубокий мыслитель не может избегнуть такого влияния, обоснованного сутью нашего мышления и нашими предрасположенностями, которые отчасти являются врождёнными или прививаются нам позднее социальным окружением, в котором мы живём.

Read More

Рудольф Рокер – Опасности революции (часть вторая)

Кто действительно хочет послужить своей эпохе и открыть для человечества новые пути для мысли и действия, тот должен сначала согласится с мыслью, что все наши представления, понятия и убеждения обладают лишь относительной ценностью и не будут истинными вечно. Абсолютной правды нет, есть только проблемы правды, принимающие новые формы с изменениями духовных и общественных условий жизни и не связанные определёнными границами.

Read More

Open Letter to the European Left

To the members of GUE/NGL faction in the European Parliament, Gabriele Zimmer Dear comrades., We, the members of leftist, trade union and human rights organizations in Ukraine, as well as individual activists, would like to draw your attention to the recent events in our country. On Thursday, 16th of January 2014 without the discussion and contrary to its own regulations and to the Constitution of Ukraine, the Ukrainian parliament, passed a series of laws directed at limiting freedom of speech and citizens’ right to peaceful protest. One of the approved items is the infamous amendment to the Criminal Code which bans so-called “extremism”. In this amendment “inciting social discord” is defined as “extremism”. It is clear that any kind of drawing attention to social problems, to the blatant inequality that exists in Ukrainian society, can be qualified as “inciting social discord”, therefore the activities of left, trade union and social activists in Ukraine can be criminalized to a large extent. The Communist Party of Ukraine (CPU) plays a particularly shameful part in these events. Not only did the Communist Party’s faction unanimously voted for the repressive bills, but the CPU official website also features materials that condemn the recent protests

Read More

О так называемой “Коммунистической партии Украины”

Заявление украинских левых, коммунистических, рабочих и молодежных организаций и активистов к левым, коммунистическим и рабочим партиям и движениям Мира. 16 января 2014 года украинский парламент принял ряд законов, которые: – ограничивают свободу собраний, свободу слова и свободу совести, – вводят цензуру в интернете, – упрощают спецслужбам слежку за гражданами, – позволяют осуждение заочно, – вводит понятие “иностранного агента”, каковым отныне считается всякая организация, получающая гранты или иную помощь из-за рубежа, – а также вводит в уголовное право понятие экстремизма, по обвинению в котором могут быть осуждены сотни левых и профсоюзных активистов, атеисты, верующие нетрадиционных конфессий, и просто любые граждане, осмелившиеся открыто выразить свои взгляды. Все эти законы были поддержаны т.н. “коммунистической партией Украины”, традиционно считающейся левой. КПУ уже не первый раз выступает в качестве правой партии. Три года назад именно её депутаты инициировали законопроект об уголовном преследовании ЛГБТ, два года назад они выступили в поддержку расстрела рабочих в Жанаозене, неоднократно они поддерживали законы, направленные на ограничение прав независимых профсоюзов, а также против свободы партий и гражданских объединений. Многие годы они выступают за введение в стране смертной казни и за ограничение свободы совести в пользу Русской Православной Церкви, причем главным образом – в пользу её фундаменталистской части. Да и от рядовых

Read More

Відкритий лист європейським лівим

Членам фракції GUE/NGL у Європарламенті, Габріелі Циммер Шановні товариші та товаришки. Ми, ліві, профспілкові та правозахисні організації України, а також окремі активісти і активістки, хочемо привернути вашу увагу до останніх подій у нашій країні. У четвер 16 січня цього року український парламент без обговорення, всупереч власному регламенту та Конституції України ухвалив низку законів, спрямованих на обмеження свободи слова та права громадян України на мирний протест. Серед ухвалених норм міститься ганебна поправка до Кримінального кодексу, яка забороняє так званий “екстремізм”. Цією поправкою “розпалювання соціальної ворожнечі” визначається як різновид “екстремізму”. Очевидно, що будь-яке привернення уваги до соціальних проблем, до кричущої нерівності, яка існує в суспільстві, може бути кваліфіковане як “розпалювання соціальної ворожнечі”, й таким чином діяльність лівих, профспілкових та соціальних активістів в Україні може бути значною мірою криміналізована. Особливо ганебну роль у цих подіях відіграє Комуністична партія України. Фракція КПУ не лише одноголосно проголосувала за репресивні законопроекти. На офіційному сайті КПУ містяться матеріали, що засуджують останні протести як інспіровані іноземними силами з метою дестабілізації України. Поширюючи подібні оцінки, КПУ фактично виконує задачу політичного відбілювання режиму Януковича. Це правда, що на Майдані велику роль відіграють відверті антикомуністи, але цей антикомунізм спричинений переважно зарозумілою позицією самої КПУ. КПУ не вперше намагається делегітимізувати громадські протести

Read More

Рудольф Рокер – Опасности революции (часть первая)

В моих обеих последних статьях [«Открытым текстом» и «Революционный миф и революционная действительность»] я попытался показать, что революция не является универсальным средством, которое может одним махом освободить человечество от всех социальных болезней и недостатков.

Read More

Адорно. Констелляция материализма

Йоахим Брун Бытие не определяет сознание — по крайней мере, не материалистически. Ибо материализм пишется не материей как первопричиной, которой сознание служило бы зеркалом, а загнанным в негативную тотальность капиталистических отношений человеческим родом. Материализм не является теорией социальной среды, детерминизмом; он вообще не делает производных. Он критически описывает.

Read More

Роберт Бёш – Зловещее родство. Примечания к связи марксизма-ленинизма и антисемитизма

Роберт Бёш Перевод – liberadio. Вопрос, существует ли нечто вроде «левого антисемитизма» или эта связь является логически невозможной, не нов и до сих пор не получил убедительного ответа. Не случайно он раз за разом вспыхивает от факта существования государства Израиль и его политики на Ближнем Востоке, ведь это государство, чьё основание неразрывно связано с вековыми преследованиями евреев и их уничтожением при национал-социализме, представляет собой довольно противоречивое явление: с одной стороны, это — буржуазное национальное государство (к тому же ещё и в почти перманентном состоянии войны) со всеми связанными с этим осложнениями, с другой стороны, это — прибежище для людей, которые с давних пор являются предпочитаемым объектом изживания аффектов и предрассудков, и как таковое, это — единственное государство, чья моральная легитимация непосредственно ясна. Связанный с этой ситуацией категорический императив, который навязал людям Гитлер и который заключается в том, чтобы «они так обустроили своё мышление и свои действия, чтобы Освенцим не повторился, не произошло ничего подобного» (Т. В. Адорно, «Негативная диалектика») (1), делает неизбежным новую постановку вопроса об отношениях между антикапитализмом и антисемитизмом. Разумеется, различение на «право» и «лево» нам едва поможет, ибо всё больше становится заметно, что «лаво» и «прево» сегодня можно вполне перепутать, т.к. они сблизились друг с другом почти до неузнаваемости.

Read More

Програмні орієнтири

Доповідь С.К.  на з”їзді АСТ Кінцевий пункт програми – бездержавне та безкласове суспільство – ми знаємо. Ми також знаємо, які кроки на цьому шляху найперші, – це організація навколо актуальних соціальних проблем. Чого нам бракує – це програми, яка би окреслювала проміжні етапи цього руху. Виробити таку програму не так просто. В усякому разі, її не можна сформулювати, записавши “на коліні” перші-ліпші популістські вимоги, які спадають на думку. Це яскраво демонструє приклад “Лівої опозиції”. Ця організація, очевидно, керувалась політичною мудрістю троцькістської традиції, яка вимагає у випадку масових виступів висунути перехідну програму. ЛО спробувала це зробити. У результаті народилися такі десять пунктів: 1. НАРОДОВЛАДДЯ ЗАМІСТЬ ВЛАДИ ОЛІГАРХІВ 2. НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ 3. РОБІТНИЧИЙ КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УСІХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ 4. ВВЕДЕННЯ ПОДАТКУ НА БАГАТСТВО 5. ЗУПИНЕННЯ ВИВОДУ КАПІТАЛІВ У ОФШОРИ 6. РЕАЛЬНЕ РОЗМЕЖУВАННЯ ВЛАДИ ТА БІЗНЕСУ 7. СКОРОЧЕННЯ ВИТРАТ НА БЮРОКРАТИЧНИЙ АПАРАТ 8. РОЗПУСК “БЕРКУТУ” ТА ІНШИХ СПЕЦПІДРОЗДІЛІВ 9. ДОСТУП ДО БЕЗКОШТОВНОЇ ОСВІТИ ТА МЕДИЦИНИ 10. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРЕДИТНОГО ЯРМА МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (повний текст див. на сайті гасло.інфо) Брак системного підходу породив програму, що являє собою еклектичну суміш актуальних реформ (1, 4-10) та гасел-фетишів, скопійованих із написаної Троцьким у 1938 році Перехідної програми IV інтернаціоналу (націоналізація, робітничий контроль). Троцький у

Read More

Экономика Украины и синдикалистская стратегия

Доклад Д.Г. на съезде АСТ. Украинская экономика в своём нынешнем виде сформировалась во второй половине 1990-х, когда в результате массовых протестов к власти пришёл президент, представляющий хозяйственную номенклатуру, и запустил программу постепенной (не шоковой) рыночной трансформации. Неспешная дозированная приватизация и осторожные преобразования при сохранении высоких барьеров для иностранного капитала и по крайней мере формальных атрибутов социального государства были нацелены на взращивание полноценной национальной буржуазии в тепличных условиях, так, чтобы при этом сохранить целостность страны и избежать «неконтролируемого социального взрыва», опасность которого была вполне реальна. Нижняя точка в падении реальных доходов трудящихся была достигнута в 1993 г., а устойчивый рост начался после кризиса 1998 г. Но только в 2010 г. среднемесячная зарплата украинского наёмного работника обогнала показатель 1990 г. Внутренний рынок не мог послужить основой для экономического роста; такой базой стал рост цен на металлы на мировых рынках, начавшийся в 1997-1998 гг. и продолжавшийся до 2012 г. Металлургические предприятия, ранее обслуживавшие промышленность и строительный сектор экономики СССР, переориентировались на внешние рынки. То же произошло и с химической промышленностью. Экономический рост, порождённый успехами экспортёров, обеспечил рост доходов трудящихся. На внутреннем рынке начал расти платёжеспособный спрос на потребительские товары, за которым не поспевали национальные производители: соответствующие отрасли экономики восстанавливались медленнее. Это положение обострилось

Read More

Граффити и плакат “За бесплатный проезд” (текст+ФОТО)

Почему мы требуем именно бесплатного проезда? Почему не выдвигаем более «разумных», «конструктивных» требований, не идём на диалог, чтобы выработать компромиссное решение? Да потому что мы не видим возможностей для серьёзных изменений в рамках существующей системы. Ни кадровые перестановки, ни видимость диалога с общественностью не изменят ситуации, когда самозваные боссы бесконтрольно обогащаются, месяцами не выплачивая зарплату своим работникам, а дыры в бюджете затыкая за наш счёт. «За бесплатный проезд» – это не только адекватный ответ на очередную циничную попытку без лишних объяснений залезть к нам в карман, но и сигнал нынешним «хозяевам» транспорта: вы нам не нужны, мы не признаём вашей власти и ваших решений, будущий лучший транспорт будет построен без вас. Ссылки по теме: АСТ агитировал за бесплатный проезд в Киеве Акція за безкоштовний проїзд перед КМДА Продолжение кампании за бесплатный проезд АСТ агитировал за бесплатный проезд в Киеве Користуйтеся транспортом безкоштовно Замість підняття цін – безкоштовний проїзд і транспорт без реклами! АСТ розпочала інформаційну кампанію проти подорожчання проїзду в міському транспорті Києва Новый билет для щедрой души АСТ взяла участь у пікетуванні «Київпастрансу»

Read More

Резолюція з’їзду АСТ. «Про фемінізм та анархізм»

Останнім часом ми чуємо багато критики на адресу фемінізму як буржуазного руху від людей, котрі називають себе соціальними революціонерами, лібертарними комуністами та іншими епітетами, що накладають на них певні зобов’язання. Антифемінізм цих нібито анархістів доходить до того, що вони забороняють товаришкам виходити на акції з анархо-феміністською символікою. Нагадаємо про історію питання. Від часів формування ранньої соціалістичної думки з початку 19 століття стосунки між статями були в центрі  дискусій та програм соціального визволення. Домарксистський та доанархістській соціалізм був досить профеміністичним.  Не в тому сенсі, що він обстоював необхідність окремої жіночої політики, а тому, що сповідував принцип звільнення людей, емансипації всіх експлуатованих та пригноблених. Пізніше ситуація змінилася і представники окремих соціалістичних течій почали запозичувати у буржуазії певні консервативні цінності. Так, Прудон, наприклад, сповідував ідеї чоловічої зверхності. Ці реакційні погляди почали поширюватися серед міських пролетарів  після поразки революції 1848 року. І це не можна було вважати здоровою реакцією. Дослідниця історії анархізму, соціалізму та фемінізму Антьє Шруп зазначає: «Помимо общего репрессивного политического положения, при котором фундаментальные общественные изменения казались утопическими, некоторое стремление со стороны рабочих к «обуржуазиванию» тоже играло свою роль: «неработающая» жена постепенно становилась статусным символом, который мог обозначить социальный подъём пролетарских семей (и оставался им до 1960-х годов).» У той самий час

Read More

Резолюція з’їзду АСТ. «Про історичну традицію. Анархізм та націоналізм»

Останнім часом ми стикаємося із тим, що окремі  люди, які відносять себе до анархістського руху, намагаються записати до емансипативної традиції певних представників ОУН-УПА.  Нам зрозумілі причини подібних ідейних мутацій. Вони дають можливість вибудовувати союзи із тими представниками українських націоналістів, що намагаються вигадати собі інший більш пристойний ідейний родовід. Давайте пригадаємо минуле організованого націоналізму бандерівської тенденції, зосередившись на подіях 40-х років. Адже саме події цього періоду найчастіше фальсифікуються. На початку війни «Начальний комендант Української національної революційної армії» Іван Климів (Легенда) особисто доклав рук до підбурювання і організації єврейських погромів. Після розриву стосунків із нацистами цей діяч очолив військову референтуру ОУН. Тож він мав прямий стосунок до створення військових структур, з яких із часом постала УПА. Втім, не від один, а і вся українська міліція в перші місяці війни активно допомагала нацистам реалізовувати «остаточне вирішення єврейського питання».   А сама ОУН(р) видавала  прогітлерівські декларації. Роман Шухевич і командири УПА несуть пряму відповідальність за волинську різню 1943 року.  Ящо Шухевич спочатку не підтримував  масштабних акцій терору проти поляків та політичних опонентів-українців, то із часом переконався у політичної доцільності подібної практики. Соціалістична та демократична риторика, що до неї вдалися бандерівці з 1943 року, є не ознакою полівіння, а спробою підлаштуватися під настрої населення Центральної та

Read More

АСТ взяла участь у пікетуванні «Київпастрансу»

27 грудня приміщення КП «Київпастранс» пікетували активісти і активістки профспілок і лівих політичних організацій, вимагаючи терміново ліквідувати заборгованість по зарплатні працівникам і працівницям підприємства. Заробітну платню їм платять з перебоями вже півроку, досі транспортники так і не отримали грошей за жовтень, листопад і грудень. Участь в акції взяла і АСТ. Самих працівників КП на акції не було: за словами представників Вільної профспілки залізничників України (ВПЗУ), начальство заборонило своїм підлеглим виходити на акцію, погрожуючи звільненням кожному, кого на ній побачать. Дійсно, перед входом до дирекції «Київпастрансу» стояло близько десятка статечних чоловіків у костюмах, які спостерігали за акцією. Неподалік стояли міліціонери, а біля них – людина в цивільному, яка знімала пікетувальників на камеру. Як пояснив оператор, він займався «любительськими відеозйомками». Активіст ВПЗУ докладно розповів про проблеми працівників «Київпастрансу»: окрім затримки зарплатні, з них незаконно вираховують гроші на ремонт обладнання, при цьому рухомий склад все одно регулярно виходить з непрацюючими гальмами, наражаючи на небезпеку працівників і пасажирів. Дирекція не купує страхові поліси для транспортних засобів, а кошти від продажу квитків пасажирам, за його словами, збирають у «чорну касу». Представник АСТ наголосив на тому, що останні заяви чиновників покликані внести політичний розкол у робітниче середовище, налаштувавши транспортників проти буржуазної опозиції, яка начебто буде винна

Read More

Користуйтеся транспортом безкоштовно

Багато хто з нас опинявся в ситуації, коли в переповненому міському транспорті неможливо дочекатися кондуктора, а контролери вимагають сплатити штраф за безквитковий проїзд. Чи можна уникнути сплати штрафу, навіть якщо у Вас не було закомпостованого талону? Так, можна! Згідно абз. 2 п.6.4. Правил користування трамваєм і тролейбусом в містах України затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 329 від 09.10.2006 – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1274-06: “У разі  відмови  пасажира  сплатити  штраф  він   може   бути висаджений  на найближчій  зупинці,  а  у разі злісної непокори – доставлений до найближчого  органу  внутрішніх  справ  для  вжиття заходів відповідно до чинного законодавства.” Отже, якщо Ви їхали у транспорті з незакомпостованим квитком або взагалі без нього, ви просто можете бути висадженим на наступній зупинці. Контролери полюбляють лякати пасажирів перспективою доставлення їх до відділку міліції в разі „злісної непокори”. Але в разі, якщо Ви просто покинете транспортний засіб, жодної „непокори” в цьому не буде. Також ви не мусите кудись іти з контролерами після виходу з транспорту, навіть якщо це відбулося на кінцевій зупинці. Оскільки штраф сплачується як право продовжувати безквитковий проїзд, на вулиці ви вже нічого і нікому не винні. Ми з Вами бачимо, що послуговуючись вищенаведеною нормою можна організувати для себе цілком безкоштовний проїзд у трамваях

Read More

Законное развитие и Анархия

Полемика между реформистами и революционерами длится очень давно. И многие аргументы, которые используются в спорах сегодня были опровергнуты века и десятилетия назад. Публикуем статью «Законное развитие и Анархия» вместе с оригинальным предисловием от Петра Кропоткина. *** Печатаемый под этим заглавием перевод письма Элизе Реклю, написан его товарищу по изгнанию после Парижской Коммуны, Э. Бо(Е. Beaux), жившему тогда в Аргентинской республике, в Буэнос-Айресе. Под влиянием учений Фурье, Бо очевидно писал Реклю, спрашивал, — не лучше ли было бы заняться мирным строительством рабочих производительных и потребительных ассоциаций, — чем отпугивать людей страшным словом «Анархия» и революцией? Свой ответ Реклю напечатал в 1878-m году под заглавием «L’Evolution lagale et l’Anarchie» («Легальная Эволюция и Анархия») в издававшемся им, вместе с Лефрансэ и Н. Жуковским журнале «Le Travailleur» («Работник»). Но его несомненно прочтут с живым интересом, многие задающиеся теперь, в России, вопросом, — куда направить свои силы? П. Кропоткин. Друзья, — слово «Анархия» вас пугает. Вы не решаетесь употреблять его, так как боитесь оттолкнуть от себя людей, одушевленных хорошими намерениями, но не решающихся соединиться с вами. Вы опасаетесь, больше всего, как бы не быть совершенно выброшенными из Государства: законная эволюция представляется вам гораздо более надежной. Революционный социализм вы считаете опасным, потому, что он не может

Read More

Рудольф Рокер. Открытым текстом

(Aufsatzsammlung Band 2, 1949-1953) О некоем кризисе в нашем движении В нескольких статьях, которые были опубликованы в течение последних девяти месяцев в «Freie Arbeiter-Stimme» и журналах на других языках, я попытался объяснить важнейшие проблемы нашего времени, которые были порождены двумя мировыми войнами и создали новый порядок в мире, с которым завершился определённый период истории. Понятно, что события такой огромнейшей значимости должны заставить задуматься представителей всех общественно-философских течений, тем более, что они одинаково касаются всех стран и народов и могут быть решены только посредством взаимного соглашения, выходящего далеко за пределы влияния старых национальных государств. И в наших рядах новые проблемы, навязанные нам временем и полнейшим изменением мирового порядка, тоже рассматриваются, хотя и не в том масштабе, в каком этого стоило бы ожидать. Всё же сегодня нет ни одной страны, где известные товарищи, десятилетиями посвящавшие свои силы либертарному движению, не поняли бы, что нам нужны новые средства и новые цели, чтобы совладать с новыми условиями, в которых мы оказались, и которые повсюду разрослись до угрозы для всех достижений человеческой культуры. Тем более странным кажется мне, что эти попытки обдумать новое положение привели к тому, что на протяжение месяцев в свободных газетах и журналах на различных языках возникла дискуссия о некоем кризисе анархизма.

Read More

Впечатления активиста АСТ от посещения “Художественной ассамблеи”

Д.М. Призванная уладить конфликт между художником и куратором “Художественная ассамблея” прошла в худших традициях отечественного скандального телешоу. Все, начиная с организации и заканчивая карманными провокаторами в зале, будто изначально задумывалось если не для заминания, то для высмеивания проблемы. Суть мероприятия заключалась в следующем. Наталья Заболотная, директриса музея “Художественный Арсенал”, в котором проходила выставка “Великое и величественное”, уничтожила работу Владимира Кузнецова “Колиивщина. Страшный суд”. Мурал, изображавший неудобные для “высоких гостей” выставки сцены адских мук попов, чиновников и мажоров закрасили черным, тем самым цензурируя объект. Владимир Кузнецов и Инициатива самозащиты трудящихся искусства (ІСТМ) объявили выставке, куратору и самой галерее бойкот, выдвинув определенные требования насчет восстановления работы и признания акта цензуры. Художественная асамблея собралась для того, чтобы вынести решение конфликта на общественный уровень. Вот только ни решения конфликта, ни даже ассамблеи не получилось. По сути дела никто, кроме основных действующих лиц конфликта, а также “авторитетов” от искусства и провокаторов, в дискуссии не участвовал. Модератор Наталья Гуменюк выделила 10 пунктов для дискуссии (помимо самого конфликта – цензура, клерикализация и т.д.)  опрашивая зал, но на этом вся ассамблеарность закончилась. Дальнейший ход событий был похож на спор эволюциониста с креационистом, когда первый предъявляет факт, а второй говорит о том, как много он сделал. Кузнецов и члены

Read More

К критике повстанчества: мода на «повстанческие» теории является не знаком ренессанса анархизма, а символом его актуальной слабости

Теодор Вебин, Direkte Aktion, Nr, 214, ноябрь/декабрь 2012 Анархизм, а вместе с ним и анархо-синдикализм, и сегодня охотно ассоциируется с готовностью к насилию, хаосу и террору. К сожалению, это не только бзик «буржуазных» СМИ, клише утвердилось отчасти и в анархистском самопонимании.

Read More

От теории к практике, критический взгляд на ленинизм

Эта статья была изначально выложена на «Machete 408″ Адамом Вернером. Данная обзорно-аналитическая статья публикуется вместе с готовящимся материалом Скотта Напполаса, предлагающим широкое обсуждение ленинской концепции демократического централизма (скоро будет ссылка).

Read More