Саймон Пирани – “Русская революция в отступлении”

В рамках Беспартшколы АСТ прошла презентация книги британского историка Саймона Пирани “Русская революция в отступлении”, вышедшая в русском переводе в 2013 году. Переводом книги занимались члены и симпатики АСТ. Автор на ярком архивном материале убедительно показал, как сразу после окончания Гражданской войны РКП(б) начала сворачивать завоевания революции, насаждая свою политическую монополию, расправляясь с Советами как органами прямой демократии и подавляя выступления трудящихся.

Read More

Резолюція з’їзду АСТ. «Про історичну традицію. Анархізм та націоналізм»

Останнім часом ми стикаємося із тим, що окремі  люди, які відносять себе до анархістського руху, намагаються записати до емансипативної традиції певних представників ОУН-УПА.  Нам зрозумілі причини подібних ідейних мутацій. Вони дають можливість вибудовувати союзи із тими представниками українських націоналістів, що намагаються вигадати собі інший більш пристойний ідейний родовід. Давайте пригадаємо минуле організованого націоналізму бандерівської тенденції, зосередившись на подіях 40-х років. Адже саме події цього періоду найчастіше фальсифікуються. На початку війни «Начальний комендант Української національної революційної армії» Іван Климів (Легенда) особисто доклав рук до підбурювання і організації єврейських погромів. Після розриву стосунків із нацистами цей діяч очолив військову референтуру ОУН. Тож він мав прямий стосунок до створення військових структур, з яких із часом постала УПА. Втім, не від один, а і вся українська міліція в перші місяці війни активно допомагала нацистам реалізовувати «остаточне вирішення єврейського питання».   А сама ОУН(р) видавала  прогітлерівські декларації. Роман Шухевич і командири УПА несуть пряму відповідальність за волинську різню 1943 року.  Ящо Шухевич спочатку не підтримував  масштабних акцій терору проти поляків та політичних опонентів-українців, то із часом переконався у політичної доцільності подібної практики. Соціалістична та демократична риторика, що до неї вдалися бандерівці з 1943 року, є не ознакою полівіння, а спробою підлаштуватися під настрої населення Центральної та

Read More

Мілітаризоване управління страйками і придушення страйків у США після Другої світової війни

Младен Якопович Від усталених марксистських і профспілкових прикладів 1 до менш відомих явищ, таких як громадянські страйки в країнах Латинської Америки 2, трудові конфлікти часто мали повстанський потенціал. Історично це було опосередковано появою подвійних владних структур і економічними та політичними потрясіннями і заворушеннями, а також супровідними реакціями і конфліктами держави, тимчасових працівників, найнятих на час страйку, працедавців і агентств безпеки працедавців із страйкарями та їхніми союзниками.

Read More

Ґрамші та синдикалізм

Том Вецель Том Вецель про італійського марксиста Антоніо Ґрамші, італійський рух заводських рад 1919-1920 та анархо-синдикалістське обґрунтування революційності профспілок У полеміці з синдикалістами Антоніо Ґрамші стверджував, що ті помиляютьсяся, коли наполягають, що профспілки здатні стати органами робітничої революції. Він казав, що синдикалістський підхід плутає маркетингові організації праці за капіталізму — профспілки — з організаціями для керування виробництвом у соціалістичній економіці — робітничими радами.

Read More

Mujeres Libres – Вільні жінки з Іспанії

Ми публікуємо текст про Mujeres Libres, або «Вільних жінок» — жіночу організацію, що постала в Іспанії в 1930-х роках. Беручи участь у тогочасному масовому робітничому русі, «Вільні жінки» ставили за мету визволення жінок від «потрійного рабства – рабства як жінки, як робітниці і як особи, позбавленої освіти».

Read More