04.06.2014 у стінах Верховної Ради в першому читанні було відхилено проект закону № 4621 від 01.04.2014 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони іноземцям та особам без громадянства приймати участь у політичній діяльності на території України), зареєстрований народним депутатом Олегом Ляшком.
Цей законопроект є черговою шкідливою законодавчою ініціативою, шо народилася всередині українського парламенту, адже він би, в разі його прийняття, суттєво звузив існуючий обсяг прав та свобод людини в Україні.
Законотворець у пояснювальній записці мотивує необхідність прийняття даного законопроекту патріотичними міркуваннями та унеможливленням повторення подій, що мали місце у Криму та у східних регіонах України:
„Під час підготовки спеціальними службами Російської Федерації окупації та подальшої анексії території України – Автономної Республіки Крим та міста Севастополь одним із ефективних механізмів цього злочину була безкарна участь громадян Російської Федерації в організації мітингів та блокування приміщень державних органів влади України, в тому числі і місць дислокації військових підрозділів Збройних Сил України, спеціальних та правоохоронних органів України.
Такі саме методи, які вже в народі охрестили «політичним туризмом», були застосовані і на території міста Харкова, Донецьку, Луганську та інших областей, але не були невідкладно припинені відповідними державними органами України із посиланням на те, що в них немає правової бази протидіяти участі іноземців в мітингах на території України та розвішування державних прапорів Російської Федерації.
У зв’язку із цим, є необхідність ініціювати внесення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони іноземцям та особам без громадянства приймати участь у політичній діяльності на території України). „
Самим проектом закону пропонується перший абзац частини першої статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (яка має назву „Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України”) доповнити словами:
«участь у політичній діяльності на території України».
Санкція даної статті передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітно, що в пояснювальній записці Олег Ляшко також зазначає:
„На додаток до статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що вже передбачає відповідальність за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, пропонується доповнити статтю 203 «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України», цього ж Кодексу, словами: «, участь у політичній діяльності на території України», внаслідок чого це порушення тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і дає підстави для видворення таких осіб за межі України із забороною в’їзду до України протягом строку від 5 до 10 років.”
Даний пассаж нардепа примітний тим, що він посилається на ст.185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі „Вєрєнцов проти України” від 11.04.2013 в Україні взагалі не може застосовуватися норма статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це пов`язано з тим, що стаття 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що має назву „Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій” відсилає до певного „порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій”. В Україні ж на даний час такого порядку не існує і відповідальності за порушення неіснуючого порядку бути не може.
Притягнення осіб до відповідальності на підставі ст.185-1 порушує ст. 6, 7, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
АСТ на власному прикладі було продемонстровано,що затримання на політичних акціях за ст.185-1 Кодексу України про адміністративні провопорушення є незаконними.
Але депутатові Ляшку певно навіть не відомо про існування зазначеного рішення Європейського суду з прав людини.
Втім, українська влада послідовно бажає прийняти хоч який-небуть „порядок” проведення мирних заходів, чим суттєво обмежити наявний обсяг прав особи. АСТ послідовно виступає проти будь-яких спроб влади законодавчо обмежити право на мирні зібрання. Минулої осені ми виступали проти ухвалення законопроекту „Захарченка-Ставнійчук” № 2508а. Та втім, і нова влада в Україні бажає ухвалити закон про мирні зібрання, про що свідчить перелік законодавчих актів „необхідний для реалізації програми Уряду”.
Ми рішуче виступаємо проти ухвалення будь-якого спеціального закону про мирні зібрання, адже навіть „найкращий закон” в цій сфері об`єктивно призведе до звуження існуючого обсягу прав громадян.
Та повертаючись до законопроекту Олега Ляшка, треба відмітити, що він також пропонує внести до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» такі зміни:
1) доповнити статтю 3 частиною четвертою такого змісту:
«4. Іноземцям та особам без громадянства забороняється приймати участь у політичній діяльності на території України, в тому числі, в організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій».
Що це означає?
Це означає, шо будь-який іноземець, права якого (соціальні тощо) порушено, чи який просто хоче висловити свою думку сам або з однодумцями, взагалі не матиме права організувати або прийняти участь у мирній акції. Зокрема, одразу спадають на думку мігранти, трудові права яких регулярно порушуються в Україні, і які не матимуть змоги навіть пропікетувати офіс свого нечесного роботодавця.
Ця норма, запропонована депутатом Ляшком в першу чергу вдарить по простому незахищеному іноземцю. Особи, що планують займатися чи терористичною діяльністю, чи іншими подібними речами зі зброєю в руках, в будь-якому випадку навряд чи будуть дотримуватися положень українського законодавства.
Також пропонується статтю 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» доповнити частиною 1-1 такого змісту:
«1-1. іноземцю або особі без громадянства, які під час попереднього перебування на території України були притягнуті до відповідальності за порушення законодавства України, не дозволяється в’їзд в Україну строком від п’ять до десяти років з дня винесення рішення про притягнення до відповідальності.».
Крім того, зараз іноземцю може бути заборонено в`їзд в Україну строком на три роки. Ляшко пропонує збільшити строк заборони на в`їзд від п`яти до десяти років і викласти ч.2 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в такій редакції:
«2. Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині першій цієї статті, щодо яких було прийняте рішення про примусове повернення, забороняється подальший в’їзд в Україну строком від п’яти до 10 років. Строк заборони щодо подальшого в’їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в’їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.».
Сам автор в пояснювальній записці зазначає, що даний законопроект в разі його прийняття:
„ забезпечить спеціальним та правоохоронним органам України можливість оперативно і жорстко реагувати на факти так званого «політичного туризму», коли іноземці та особи без громадянства приймають участь у протиправній політичній діяльності на території України, що становить загрозу національним інтересам і безпеці України.”
Але в разі його прийняття він би вдарив в першу чергу по простому, мирному іноземцю. Сепаратисти, які орудують на Сході країни і так порушують безліч законів, жертвою популізму Ляшко стають іноземці беруть участь у мирних протестах. Можна, наприклад, згадати протести нігерійських студентів проти фабрикації справи проти студента Олаолу Фемі. Або ж виступи узбекської діаспори проти незаконної депортації біженців, яким вдома загрожувала страта. Багато політичних мігрантів з Росії та Білорусі, які билися проти авторитарних режимів Путіна і Лукашенка, вливалися в протестний рух в Україні. Багато іноземних активістів було представлено і на Майдані (зокрема, російські та білоруські анархісти , які зараз переслідуються за це у себе вдома). Є активісти без українського громадянства і в нашій організації.
На щастя, на сайті Верховної Ради з`явилося повідомлення про те, що „Парламентарії, приймаючи рішення з обговорених питань, не підтримали у першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони іноземцям та особам без громадянства приймати участь у політичній діяльності на території України) за реєстр. №4621 (“за” – 170).”
