Нещодавно в ЗМІ з`явилася інформація про те, що у Дніпропетровську було заборонено проводити політичні акції.
Згідно повідомленням ЗМІ таке рішення було прийнято на засіданні „координаційного центру громадського порядку і спокою”.
АСТ наголошує, що будь-які подібні „заборони” на проведення масових заходів є незаконними.
Згідно ст.39 Конституції України:
Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Отже, рішення будь-якої місцевої влади, будь-яких „координаційних центрів громадського порядку і спокою” або будь-якого іншого неуповноваженого суб`єкта про заборону проведення мітингів є такими, що суперечать Конституції України.
Більше того, навіть незважаючи на те, що ч.1 ст.39 Конституції України встановлює, що про проведення акцій громадяни мають завчасно повідомляти органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, відсутність повідомлення про політичну акцію не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності. Зазвичай міліція погрожує демонстрантам або затримує їх за ст.185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але дана стаття передбачає санкцію за порушення „встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій”, а в Україні відсутній спеціальний закон, що встановлював би такий порядок. Отже, і відповідальності за порушення неіснуючого порядку бути не може. Такої ж думки дотримується Європейський суд з прав людини в рішенні по справі „Вєренцов проти України”.
АСТ на власному прикладі було продемонстровано, що затримання на політичних акціях за ст.185-1 Кодексу України про адміністративні провопорушення є незаконними.
Тому, враховуючи той факт, що на даний час в Україні відсутній спеціальний закон, що регулював би порядок проведення мирних зібрань, а також зважаючи на неправомірність притягнення мітингувальників до відповідальності за проведення акцій, особи, що бажають проводити політичні акції можуть ігнорувати будь-які свавільні дії місцевої влади, спрямовані на обмеження реалізації громадянами права на проведення мирних акцій.
АСТ послідовно виступає проти будь-яких спроб влади законодавчо обмежити право на мирні зібрання. Минулої осені ми виступали проти ухвалення законопроекту „Захарченка-Ставнійчук” № 2508а.
Та втім, і нова влада в Україні бажає ухвалити закон про мирні зібрання, про що свідчить перелік законодавчих актів „необхідний для реалізації програми Уряду”.
Ми рішуче виступаємо проти ухвалення будь-якого спеціального закону про мирні зібрання, адже навіть „найкращий закон” в цій сфері об`єктивно призведе до звуження існуючого обсягу прав громадян.
Смерть тюрмі!
Свободу протесту!